Бузковий гай у Диканьці займає на 2 гектари. Він був закладений у 20-х роках XIX ст. і є унікальною пам"яткою садово - паркового мистецтва. В кар’єрі, з якого брали глину для цегельного заводу Кочубея, було насаджено 100 видів бузку, щоправда зараз з них лишилися лише п'ять сортів (у радянські часи бузок вважали символом буржуїв, тому деякі алеї парку вирубали).
У Диканьці з покоління в покоління передають
розповідь про колишніх володарів Диканьки Кочубеїв, про хвилюючу
долю доньки одного з них - Анни, яка тяжко захворіла і яку батько
перевіз з Петербурга до родового гнізда в Диканьку, насадивши для
її втіхи бузковий гай у кар"єрі.
Весняне свято буяння природи носить назву
"Пісні Бузкового гаю" воно здобуло статус обласного і радо приймає
гостей з усіх куточків Полтавщини та України. Тут проходять виступи
кращих колективів художньої самодіяльності, "Містечко майстрів",
"Пасіка Панька Рудого", фотосалон "Солохи". "Кузня Вакули",
спортивні змагання на приз свята Бузкового гаю. Гості смакують
галушками, варениками, шашликами, затіркою пивом та морозивом.
У дирекції ландшафтного парку «Диканський»
нема коштів на охорону та висадження нового бузку, тож нині гай
живе на спонсорські вливання.