Вважається, що хороше морозиво швидко тане, адже натуральне молоко не може просто так миттєво висохнути і перетворитися на клейкоподібну піну, як це можна спостерігати у деяких видах продукції, виготовлених із штучних компонентів.

Проте, як повідомив гендиректор ДП «Полтавастандартметрологія» Віктор Мирунко, лише за зовнішніми ознаками якісний продукт визначити неможливо. Слід уважно читати інформацію про склад продукту. Придбати морозиво зовсім без стабілізаторів у наш час просто неможливо, але краще віддавати перевагу натуральним добавкам, таким, як желатин чи агар-агар. Ну і звичайно ж, «єшок» у ньому має бути якомога менше, масло - лише вершковим, а молоко - справжнім, а не соєвим. Лише тоді прохолодний продукт буде не лише смачним, а й дійсно корисним для організму.

Влітку морозиво вважається одним із найбільш рентабельних продуктів харчової промисловості. За статистикою найчастіше купують вироби у вафельних стаканчиках, вони посідають близько 55% ринку, на другому місці - ескімо (до 30%).

Щоб вижити в конкурентній боротьбі, виробники йдуть на здешевлення продукції за будь-яку ціну. Швидке зростання прибутків за рахунок погіршення споживчих властивостей стало характерною рисою сучасного ведення бізнесу. Тож не дивно, що на першому плані опинилися саме зовнішній вигляд продукції, її оригінальне оформлення, продовження терміну придатності, збереження форми виробів навіть при перепадах температури, транспортуванні та довготривалому зберіганні. А ось власне якість холодних ласощів стала питанням другорядним, «не викликають гострих харчових отруєнь відразу після вживання, то й добре», - міркують деякі горе-виробники, а те, що з'ївши лише 100 грамів такого морозива, ми вже отримали цілий «букет Ешок», який вступає в реакцію з хімічними речовинами, якими «нашпиговані» інші продукти харчування, нікого не турбує.

Другий негативний момент - це те, що нинішні технології все далі почали відходити від класичної рецептури, яка допускає використання тільки молочних жирів, адже вони дозволяють чудово обходитися і без молока та його похідних. Зараз чималу кількість морозива виробляють вже з готових спеціальних сумішей з додаванням твердих жирів, найчастіше - кокосового та пальмового, які імпортують з Малайзії та Індонезії. Така заміна зменшує собівартість виробів на третину, щоправда, гідрогенізовані жири мають «погану звичку» накопичуватися в організмі. Виробники, практично завжди «замовчують» скільки відсотків молочного жиру, а скільки рослинного у тому чи іншому продукті. А деякі зумисне «збивають споживача з пантелику», зазначаючи на маркуванні великими буквами назву типу «Справжній пломбір», «Молочна ріка» або «Вершкове», хоча далі дрібнесенькими літерами читаємо про наявність рослинних жирів, що є грубим порушенням чинного законодавства.

Особливо пильним треба бути, обираючи морозиво з додаванням натурального соку. Це не обов'язково буде той, що вказаний на упаковці, зокрема у назві. Так апельсиновий сік може замінюватися яблучним, що завдяки барвникам і ароматизаторам набув смаку помаранчевого цитруса. Про користь від таких змін годі й говорити, проте все цілком законно, оскільки інформація про харчові метаморфози на упаковці найчастіше зазначається.

Отже, аби придбане морозиво не стало причиною печінкової інтоксикації і гастроентериту та не призвело до інших проблем у майбутньому, фахівці рекомендують дотримуватися наступних рекомендацій: не купувати підталі вироби з нещільною консистенцією, не вживати деформовану продукцію із слідами кристалізації і шматочками льоду, що свідчить про те, що морозиво неодноразово заморожували й розморожували. Обирати товар, який зберігається в морозильній камері, а не на відкритому повітрі. Уникати занадто яскравої продукції, особливо жовтого та рожевого кольорів. Звертати увагу на термін придатності.