Після детального вивчення роздруківки, наданої приватною охоронною фірмою, працівники карного розшуку Крюківського райвідділу спільно з колегами Кременчуцького міського управління і міліцейського Главку області, проаналізувавши роботу датчиків руху, встановлених в приміщенні магазину «Золоте руно», висунули дві версії: злочин могла скоїти або «людина-павук», або… людина, яка має безпосередній зв'язок з магазином і роботою тривожної сигналізації.

Картина злочину, зафіксована під час огляду місця події, виглядала на перший погляд цілком зрозумілою і логічною: крадій проник до приміщення через вікно, дістався сейфу, зламав замок і виніс вироби у попередньо відчинене вікно. А втім...оперативників непокоїла одна обставина: як зловмисник спромігся винести з магазину близько 26 лотків золота за короткий часовий інтервал, до того ж, (!) до приїзду служби охорони, яка в ідеалі прибуває на виклик протягом 3 хвилин?

Ігор Туль, начальник відділу карного розшуку КМУ ГУМВС обґрунтовував причину своїх сумнівів з приводу фізичної можливості вчинення такої крадіжки: «Злодій перебував у магазині близько 40 секунд. За вказаний час він фізично не міг вчинити крадіжку, не кажучи вже про те, щоб встигнути зламати замок сейфу за допомогою дрилі і винести лотки із золотом через вікно. Він навіть не встиг би зникнути з місця пригоди до приїзду охоронників»!

Підозри оперативників знайшли підтвердження. Роль злодія виконав 36-річний адміністратор ювелірного магазину, а по сумісництву охоронник і довірена особа власниці магазину, уповноважена проводити закупівлю і реалізацію ювелірних виробів. Під впливом переконливих аргументів чоловік одразу зізнався у вчиненні злочину.

Ігор Туль розповів, що Віктор (ім'я підозрюваного змінено) підготувався до вчинення злочину заздалегідь. Перед закриттям магазину, він разом з продавщицею сховав лотки із золотом до сейфу, зімітував процедуру постановки магазину на сигналізацію (для замулення ока) і відвіз колегу додому. Згодом він повернувся до магазину і вільно зайшов до приміщення з вимкненою сигналізацією. Перш ніж піти, Віктор спустошив сейф, відчинив вікно (розташоване з тильної сторони магазину) і поставив об'єкт під охорону. Золото «винахідливий» адміністратор сховав у власному гаражі.

Близько 24 години ночі він повернувся на місце вчинення злочину. Як не дивно, але для того, щоб проникнути через відчинене вікно до приміщення і зімітувати крадіжку. З цією метою Віктор навіть удав вдалий злам сейфу за допомогою дрилі (хоча насправді відчинив замок ключем, право доступу до якого мав він і власниця магазину). Вочевидь зловмисник розраховував, що в такий спосіб відведе підозру від власної персони, а допоможуть в його «заплутаній грі» датчики руху. Віктор передбачив, що охорона відреагує на спрацювання датчиків, але не встигне на гарячому піймати злодія (який тим часом уже відпочиватиме вдома).

Спочатку сюжет і справді розвивався за його сценарієм. О пів на першу ночі, в магазині «Золоте руно» спрацювала сигналізація. Чергова група охоронної фірми, яка виїхала на виклик сигналізації, поінформувала міліцію і його - адміністратора магазину. Утім сталося не так, як гадалося - «геніальний» замисел виявився недосконалим.

Наразі працівники міліції вилучили золото і вже другу добу, у присутності понятих, описують кожний ювелірний виріб. Орієнтовна вартість вилученого золота (без експертної оцінки) становить близько 3 мільйонів гривень. За фактом таємного викрадення майна в особливо великих розмірах порушено кримінальну справу.

Віктор шкодує! «Не повірите, - озивається він до правоохоронців, - хотів віддати його назад». Дивна відповідь і взагалі реакція на ситуацію для зрілої людини і матеріально відповідальної особи, що скоїла тяжкий злочин, за який Кримінальний закон передбачає від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.