Якщо сьогодні проаналізувати статистику крадіжок, які здійснюються відносно майна громадян, то більше половини із них – це крадіжки саме мобільних телефонів.
Щомісяця, наприклад, лише до Київського
райвідділу міліції у місті Полтаві надходить в середньому
більш як півсотні заяв про зникнення «мобілок». І хоча
відсоток знайдених та повернутих власникам телефонів досить
великий, однак, це зовсім не свідчить про те,
що розшукати їх дуже просто. Навпаки, щоб знайти
втрачений мобільний, а значить, і злодія, який його
вкрав, крім оперативних заходів, необхідно застосовувати
ще й технічні можливості спеціальної апаратури.
Як показує практика, серед знайдених
працівниками міліції мобільних телефонів, велику кількість
становлять ті, які, як виявляється, ніхто взагалі
не крав - вони були просто загублені власниками. Однак,
незважаючи на попередження щодо кримінальної відповідальності
про завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину,
у своїх заявах до міліції «потерпілі» сміливо пишуть про
скоєння крадіжки.
«Подібна поведінка, - говорить
начальника сектору карного розшуку Київського райвідділу майор
міліції Сергій Приходько, - зумовлена необізнаністю людей:
вони думають, що якщо заявити про втрату мобільного телефону,
то його ніхто шукати не буде. Зважаючи на це,
свідомо йдуть на порушення Кримінального Кодексу для того, щоб
повернути свою річ. Хоча заходи щодо встановлення місцезнаходження
проводяться відносно і вкрадених, і втрачених мобільних
телефонів».
Зважаючи на суттєве зменшення
в минулому році межі мінімального матеріального збитку, який
необхідний для порушення кримінальної справи (сьогодні складає
трохи більше 60 гривень), заява про крадіжку практично кожного
мобільного телефону вимагає реєстрації злочину. У зв'язку
з цим, коли в рамках порушеної по факту крадіжки
«мобілки» кримінальної справи, правоохоронці знаходять телефон,
який в дійсності був просто втрачений -
їм не залишається нічого іншого, як порушити
кримінальну справу вже відносно «потерпілого». Прикладів, коли
за декілька днів людина проходить шлях від потерпілого
внаслідок крадіжки до обвинувачено по статті 383
Кримінального Кодексу України (завідомо неправдиве повідомлення про
вчинення злочину), лише в Київському райвідділі,
як кажуть, хоч відбавляй.
Так, нещодавно, кримінальну справу
за даною статтею було порушено відносно сорокап'ятирічного
Василя Д. Чоловік випив зайвого і, повертаючись додому,
залишив на зупинці громадського транспорту мобільний телефон.
«Мобільний» був не з дешевих - коштував майже тисячу
гривень, тож наступного дня Василь почав думати, як його
розшукати. Те, що потрібно звертатись до міліції,
сумнівів не було, однак товариші порадили заявити не про
втрату, а про крадіжку: мовляв, «активніше» шукатимуть. Василь
так і зробив: вигадав обставини крадіжки та звернувся
до Київського райвідділу міліції. Прийнявши заяву про те,
що до нього на зупинці підійшов невідомий
молодик та, штовхнувши, відібрав телефон, міліціонери
попередили чоловіка про кримінальну відповідальність
за неправдиве повідомлення про злочин. Однак, Василь
на це не зважив - по його заяві була
порушена кримінальна справа за статтею 186 Кримінального
кодексу України (грабіж) і працівники карного розшуку взялись
за пошуки «віртуального» грабіжника.
Для того, щоб встановити місцезнаходження
телефону, а значить і вийти на слід «злочинця»,
оперативникам знадобилось лише декілька днів. В результаті
виявилось, що «злочинець», як кажуть, зовсім
і не злочинець, а нормальна людина далеко
не юних років, яка «мобільний» просто знайшла на зупинці
громадського транспорту. На підтвердження слів чоловіка
виступили і численні свідки, які в той час знаходились
поруч. Зважаючи на наявну інформацію, Василь зізнався,
що справді телефон загубив та почав просити
у міліціонерів вибачення за обман. Однак, у даній
ситуації, вибаченнями обійтись вже було неможливо, тому відносно
нього була порушена кримінальна справа за завідомо неправдиве
повідомлення про вчинення злочину. Санкція статті 383 Кримінального
кодексу України передбачає відповідальність
аж до позбавлення волі на строк до двох років.
Чи сяде Василь за грати, звичайно буде вирішувати суд.
Можливо він відбудеться лише виправними роботами, арештом, або
обмеженням волі, що також передбачено даною статтею, однак,
у будь-якому разі, обман правоохоронців обійдеться йому надто
дорогою ціною.
Подібних випадків, коли люди йдуть
на обман задля повернення втрачених речей, можна привести
чимало. У кожному з них свої обставини та причини,
однак, результат практично завжди один - притягнення
«потерпілих» до кримінальної відповідальності за завідомо
неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Чи варто
це втрачених речей - звичайно ж ні.
Новини Полтавщини