Про це, зокрема, сказав начальник Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Олександр Сень під час прес-конференції в ІА «Новини Полтавщини», у якій також взяв участь заступник голови облдержадміністрації Володимир Андрієнко. Вони відповіли на всі питання користувачів сайту, які були задані заздалегідь.

Тема розмови стосувалася підсумків сільськогосподарського року, а також планів аграріїв на майбутнє. Нижче подаємо відповіді на питання Інтернет-користувачів:

Які перспективи розвитку тваринництва на Полтавщині? Скільки голів ВРХ та свиней планують наростити? На які підприємства області робите ставку?

Олександр Сень: Цього року серйозно скоротилась державна підтримка аграріїв - з 233 млн. до 40 млн. гривень. Це не дало нам отримати тих результатів, на які ми розраховували в АПК. Але я вдячний всім товаровиробникам і селянам за те, що позитивного обличчя Полтавщини у сільському господарстві ми не втратили. Щодо перспектив розвитку тваринництва, то основна увага нині прикута до корів: молока і м'яса. Серйозні перспективи маємо щодо створення бази.

Якщо ми виробляємо 4 млн. тонн зерна, то частину його треба переводити на тваринництво - будемо мати вдвічі більший результат. У нас 160-170 тис. голів ВРХ, 65 тис. корів, більше 200 тис. голів свиней в с/г підприємництва. Ми робимо ставку на всіх, хто може мати 10 голів тварин, в тому числі і на фермерські господарства, які розвивають тваринництво.

Дякуємо фермерам за це, наступного року ми плануємо зустрітися з представниками кожного району, запросимо на зустріч також потенційно можливих фермерів. Володимир Андрієнко: Питома вага поголів'я не велика, але, якщо кількість тварин зменшується (зокрема, у населення), то кількість продукції - збільшується. До речі, вирощувати тварин селяни не хочуть тому, що не можуть: здоров'я не мають, людей меншає. Нині увесь світ розгинається від землі і тяжкої роботи. Вакуум цей треба замінити за рахунок стабільного фермерського господарства. Основну ставку робимо на великі фермерські комплекси, що можуть розвивати тваринництво. Ключовим для Полтавщині є комплекси свиноводчеські, ВРХ, особливо корів, а також птиці.

Нині ще є в Києві чиновники, які рахують коровам хвости, але ми вважаємо, треба рахувати отриманий товар. Хвостів рахувати ми не будемо, будемо рахувати продукцію. Якщо цього року матимемо 4,5 літрів надою з корови - це і є результат. Звісно, у нас менше корів ніж 5 років тому, але валу надоїв - більше. Усі це через те, що нам вдалося за останні 3 роки замінити непродуктивне поголів'я корів. Сьогодні рентабельна корова дає починаючи з 3,5 тис. л, ми ще півтисячі додали за рахунок продуктивності та кормів.

Чи нормальні зараз погодні умови для озимини?

Олександр Сень: Нормальні умови, це якщо б був пухкий сніжок, який накрив озимину. А коли воно розтає потім замерзає, то це кірки і є серйозна проблема. Нині ми посіяли 412 тис. га разом з ріпаком, це на 30 тис. га більше ніж торік. Плануючи посіви, ми враховували природні казуси, посіяли із запасом, враховуючи можливу загибель, але щоб у нас був 1 млн. озимої пшениці...

Чи буде дорожчати закупівельна ціна на молоко для населення? Якою вона буде в 2010 році? І як бути з якістю молока, удосконаленням заготівельних пунктів?

Олександр Сень: Закупівельна ціна підвищилася і вже сягає 2 грн. за літр молока, це нижче ніж на с/г підприємствах.

А наступного року залежатиме ціна від того, як купуватимуть молочну продукцію в магазинах, сир - у Росії, а також залежатиме від законодавства. Зокрема, нещодавно був прийнятий Закон антикризовий щодо АПК, який передбачає дотування виробництва молока, від цього також залежатиме ціна.

На сьогодні доля с/г підприємств при заготівлі має співвідношення: 60% - с/г виробники, 40% - від населення, хоча ще 2 роки тому було все навпаки.

Володимир Андрієнко: Щодо заготівельних пунктів, то проблему вирішить спеціалізація с/г молочного виробництва, коли 5-10 корів з доїльним обладнанням напряму поєднуються з холодильними устновками - за 4-5 років ми до цього прийдемо. А Закон, що передбачав заборону торгівлі молока і м'яса в приватних господарствах відмінили як абсурдний.

Кожен рахує гроші, є ще так зване фізичне підняття цін на молоко, пов'язане з тим, що коли питома вага молока зменшується, заготівельники піднімають ціни. Починаючи з березня - коли розтає і теплішає, питома вага молока збільшується і ціна міняється, хоча це не правильно. Бо

господар корови чекає дешевих кормів і коли більше доїться корова, але в цей час заготівельники скидають ціни. Тому йде втрата у коштах. На ці чинники ціни впливають різні діячі - монополісти, які штучно збільшують чи зменшують ціну.У нас були випадки, коли за одну добу стрибала ціна за літр до 4 гривень, а потім падала до 1 гривні і ін.

Тут існує цілий комплекс заходів, але фіксувати ціну - неефективно, бо впливає, насамперед, ринок. В багатьох сім'ях корова - єдина годувальниця.

Загалом, виробництво молока за цей рік нарощено на 14%. Це найбільше в Україні, 4,5 тис. л складає рівень продуктивності корів, і такого рівня ще не було на Полтавщині.

Як інвестиції в галузь АПК плануються наступного року? Цьогоріч аграрії залишились майже без підтримки держави...

Олександр Сень: Про інвестиції АПК ми відповіли, на нашому сайті є Програма на 2010 рік, яку ми прийняли на колегії в п'ятницю, там є перелік реальних комплексів, якій будуватимуть в 2010 році.

100% вырощенной сои на полях области - ГМ. Производство молока фруктов в области отброшено к 1946 году. Зато «дуста» область закупает все ільше, это так?

Олександр Сень: Генномодифікована соя, не виключаю, що є, але це навіть не 30%. Щоб захиститися від неї лабораторій не вистачає. Наша служба перевіряє насіння відносно ГМО, і системні заходи дадуть можливість це викорінити. Говорити і нічого не робити - результату нуль.

Щодо дусту, то я не думаю, що хтось з вас, тримаючи навіть сотку землі картоплі, збирає жуків вручну. Ви берете засобі захисту і обробляєте картоплю. А 1,5 млн. га прополоти руками - не реально. Є реалії нашого часу по боротьбі з бур'янами і шкідниками, але сучасні препарати вимірюються в грамах, міліграмах.

Те, що раніше вносилося тоннами, зараз - міліграмами. Я не розумію обліку засобів захисту в кілограмах, ми від цього нікуди не дінемося, це - сучасне с/г виробництво.

Володимир Андрієнко: Давайте зізнаємося, ГМ-вираз і не тільки щодо сої сьогодні на ринку використовується як конкурентний термін. Генномодифікована соя чи ні - можна зробити аналіз лише у військових закритих лабораторіях., там складна технологія аналізу. У населення недостатньо інформації взагалі про ГМО, не такий страшний чорт як його малюють. ГМО-рослини не потребують засобів захисту, тому фахівці їх обирають. В області питома вага не збільшується щодо внесення засобів, за рахунок дотримання технологій. Їх рівно стільки вносять, скільки треба, не так як був період - в бочках колотили 200- літровими по тонні на га. Зараз лише по 3-5 грам на гектар, нічого страшного в цьому нема.

Какие планы на то, как выводить сёла из разрухи? ЕСу не выгодно у нас развитое сельское хозяйство. А теперь после вступления в ВТО, им выгодно, чтоб наше с, х и не дышало, а они тем временем будут нам сюда завозить всякое дерьмо. Так где же все эти «патриёты»,что орут на всех углах, как они любят Украину? А на самом деле добивают её до ручки. Где защита отечественного товаропроизводителя? Почему поля стоят годами под паром? Выращивание биотоплива рапса приведёт «житницу Европы» к голоду. А потом за долги распродадут за безценок землю. И всё - приехали. Как можно в этих всех условиях спасти ещё хоть то, что осталось?

Олександр Сень: По великому рахунку на ці питання одна відповідь: збільшенням виробництва с/г продукції. Ми в 2-4 рази можемо збільшити обсяги с/г виробництва. Врегульовує справи ринок. І це вже справа господаря, його розуму і прогнозів - мати достатньо продукції на ринку, одне йде дорожче, щось дешевше, і треба витримувати баланс.

Ми повинні не плакати, а цінувати і розуміти хто ми є. Україна - третій експортер у світі за обсягами зерна, олії, Україна - один з найбільших виробників с/г продукції. Я був в Білорусі у складі делегації, так там вирощують в державі усього 800 тис. тонн кукурудзи на рік. А ми лише на Полтавщині вирощуємо 1,8 млн. тонн кукурудзи.

У нас дуже потужна країна з потужними об'ємами і ще більшим потенціалом, який треба розвивати.

Володимир Андрієнко: У СОТ ми вступили на поганих умовах. Ми нині не можемо втратити російський ринок, бо 65% молочної продукції йде на російський ринок, ми дуже пов'язані.

Основна вимога до політиків верхнього рівня лобіювати інтереси нашої держави, щоб ми були присутні на ринках світу. Ми - одна з найперспективніших країн в сфері АПК.

Серед найрозвинутіших країн перспектива України по виробництву с/г продукції - найкраща. Бо є великотоварні с/г підприємства, де собівартість виробництва і кількість продукції дає баснословний результат, а також наявність надзвичайно родючої землі. І нас в Україні мають за серйозного конкурента.

Тому нас тягнуть в СОТ, не щоб дати місце на ринку, а щоб притупити наші можливості на ринку. Це прогнозується. А ну спробуйте підійти і вигнати бабцю, яка 50 см має місце на ринку -- дуже складно. Тому ми - серйозні конкуренти, адже свою продукцію не так забруднили різними добавками як інші.

Якщо споживачі на євроринку спробують нашу продукцію, вони відмовляються від звичної. Нас бояться в ЄС. І у нас вихід єдиний - не йти у них на поводу. Вони створили цілі Програми так званого благодійного надання нам допомоги. Фінансують вони їх не для блага нашого, а щоб впливати на нас і регулювати, принизити або знищити власне наше виробництво, заповнити наш ринок їхнім перевиробництвом. Наш вихід - більше продукувати, адже з повною коморою ми зможемо вплинути на ситуацію.

Скажіть, будь ласка, як Ви конкретно плануєте піднімати чи підтримувати сільське господарство, якщо Ви конкретно його на протязі багатьох років допомагаєте розвалювати шляхом розкрадання? Скільки років Ви працюєте на своїх посадах, якщо врахувати, що сільське господарство знищується протягом останніх 15-17 років?

Олександр Сень: Такі питання пов'язані з нерозумінням того, що сільське господарство - це приватне виробництво. За великим рахунком, як досягається розвиток с/г виробництва. Те, що виробляється, належить виробникові, це ж не колгосп. А вже с/г виробник за рахунок сплати зарплати і податків нарощує ВВП держави.

Щодо розкрадання - питання тут некоректне. Спробуйте забрати качан у приватного власника. Я думаю, що ми працюємо на стабільний розвиток АПК. Я на цій посаді в Управлінні АПК працюю 7 років, 10 років - в Управлінні, взагалі в сільському господарстві з 1983 р.

Володимир Андрієнко: 23 лютого виповнюється 5 років, як я благополучно на посаді працюю. Я головою ручаюся - ми не крадемо грошей. Дехто називає нас дурнями. Але ми все робимо прозоро - не сумнівайтеся, адже перевіряється все це дуже ретельно.

Ви ніколи не задумувалися над тим, що Ваше управління і управління статистики - це дві організації, які роблять одну і ту ж роботу: ВЕДУТЬ СТАТИСТИЧНИЙ ОБЛІК? Який вихід, особливо в період нехватки коштів? Дайте відповідь не як чиновник, а як патріот держави, якщо таким себе вважаєте!

Олександр Сень: Я порівнював функції нашого управління з Міністерством сільського господарства Німеччини. Функції приблизно ті ж самі, тільки робляться вони у 10 разів менше. Ми ведемо державний моніторинг, а не фіксуємо статистичну дані. Друга функція - це навчання та впровадження нових технологій. Третя наша функція - супроводження державних коштів. Ми організація, яка уповноважена державою. Ще одна функція - це інвестиції і сприяння інвестуванню. Такі у нас основні функції, але вони далеко не всі.

Володимир Андрієнко: Раніше було три предмети, які частково вивчали у ВУЗах, а особливо - у вищих партійних школах. Це радянське, партійне і державне будівництво. Усі вони передбачали систему управління суспільством. Так от, управління сільського господарства - це орган, який доносить до виробників стратегію, тактику та політику аграрного господарства держави. І найближчим часом контрольні функції цих управлінь будуть збільшені, якщо «цар» до влади прийде розумний. Інакше діла не буде.

Приватним виробникам теж потрібне орієнтування, рекомендації, семінари, бо без цього вони легко з успішних можуть перетворитися на неуспішних. Чому 4 чи 3 рік Полтавщина має найвищий вал зерна? Через те, що у свій час спеціалісти цих же управлінь сіли й порахували яка оптимальна структура посівних площ на наступні 5 років. Зменшили посіви соняшнику, добавили сої, кукурудзи, залишили такі ж посіви цукрового буряку. Можна це було збалансувати.

На рівні області (я за це відповідаю) ворогів сільському господарству немає. Є тільки люди, які бажають щось зробити корисне. Вороги сільському господарству сидять у вищих ешелонах влади. Це справжні вороги аграрної галузі, яку вони перетягують з однієї кишені в іншу. Але я думаю, що цих ворогів виведуть найближчим часом.

Колгоспів, як раніше, мабуть, вже не буде. То що ж дійсно буде зі сільським господарством?

Олександр Сень: У нас є три форми сільського господарства. Найбільша форма - це великотоварне виробництво, більше 250 тис. фермерських господарств і 300 тис. - це селянське господарство. Вони поки що потрібні всі, але виживуть ті, які в умовах жорсткої конкуренції покажуть ефективну роботу.

Володимир Андрієнко: З сільським господарством буде все в порядку. Ви розумієте, що крім війни або ще якоїсь стихії, сьогодні вже ніхто і нічого не зробить із сільським господарством, бо воно має певну базу достатню для відродження після будь-якого знищення. А якщо ми ще й добавимо здоровий глузд і використаємо надане нам право раз у 5 років брати владу у свої руки, то тим більше нічого не станеться і не тільки з сільським господарством, а й з усім нашим комплексом.

Добрый день! Вспоминаю время 80-х годов и сравниваю сейчас сельскую местность. Поразительное обнищание села, отсутствие элементарного: медпомощи, школ и детсадов, разворованы и разрушены птице..., свино..., конефермы, коровники и многое другое. Перспективы никакой для молодых сельчан, соответственно большая текучка из сел в города. Предлагаю создавать центры со всеми удобствами и рабочими местами различных профессий (для примера российского микрорайона ГАЗПРОМ). Когда будет поддержка селу, как административной единице от государства?

Олександр Сень: За всі ці роки практично не було підтримки соціальних сфер у селі. Трохи виконувалась газифікація, трохи будувалися дороги. На жаль, фінансування розвитку соціальних сфер у багатьох випадках вважають обов'язком сільгосппідприємств, хоча їх обов'язок - виробляти продукцію і платити податки. А обов'язок держави не просто давати гроші, а й фінансувати будівництво, створювати умови, щоб сільська влада могла утримати об'єкти соціальної сфери села. Але цього поки що немає.

Володимир Андрієнко: Не треба штучно щось нав'язувати людям і йти впоперек природного розвитку суспільства.

Ми підійшли до того, що частина сіл зникають, бо люди закінчують, на жаль, своє життя і т. д. Треба підходити до ситуації комплексно. Скажіть, будь-ласка, куди ви поведе дітей у першу чергу: у ту школу, де вчать кваліфіковані вчителі, чи туди, де тільки числиться, що є школа? Тому однобоко до сьогоднішньої ситуації на селі підходити не можна. Це комплексна проблема. Треба думати чого буде більше: користі чи шкоди.