Нинішній системі медицині Кременчука її керівник — начальник відділу охорони здоров»я Валерій Литвиненко пророчить великі зміни. Його твердження «… 30-40% хворих, які нині лікуються в лікарнях, можуть лікуватися амбулаторно» і це буде ключовим у реформуванні медицини.

Перший плюс в цій справі - економія. «Лікування хворого у стаціонарі обходиться в 150 гривень щодня. Лікування амбулаторно - всього 20. Вдасться зекономити великі кошти», - пояснює причини майбутніх реформ адміністратор міської медицини.

Висновок - лікарні стануть такими собі комунальними підприємствами, зразка КАТП-1628, які не отримуватимуть збитки.

На думку Валерія Литвиненка, в цій ситуації економічні питання є головними. До того ж, здоров'я людини справа не лише медицини. В самій реформі йтиметься про переорієнтацію на профілактику і чотири рівня надання допомоги.

Перший - амбулаторно-поліклінічний. Другий - стаціонарна допомога. Третій - спеціалізована допомога в обласних медичних закладах. Останній - спеціалізовані інститути.

 «Вся справа в тому, що в рік в нашому місті до поліклінік звертається 2,5 мільйони людей. Приходять з різними питаннями. А в стаціонарі лежить щороку близько 52 тисяч кременчужан. Звідси питання - з одного боку і відвідуваність начебто є, але з іншого - надто багато лікується людей в стаціонарі. Такого ж більше немає в світі. У лікарнях сьогодні займаються профілактичним лікуванням. А це завдання самих пацієнтів. Вони мають займатися своїм здоров»ям та боротися зі шкідливими звичками», - переконання Валерія Литвиненка - медицина відповідає за здоров'я людини лише на 10 відсотків. Решта - за потенційним пацієнтом та умовами в яких він живе.

Ще у планах реформ - профілактика, яка ділиться на три рівні. «Та все вимагає величезних витрат, йти бюджетним шляхом - не реально. Тож акценти до всього зосереджуються на амбулаторно-клінічної служби, де головна фігура - сімейний лікар, через якого приходить пацієнт».

Пояснення керівника міської медицини - програма реформ не буде швидкою, бо ще слід прийняти закони та втілити в життя медичне страхування. А ще потрібен новий закон про рекламу, яким би було заборонено пропагування алкоголю та тютюну… Згодом, років через 5 чи менше - Третя лікарня Кременчука буде лікарнею швидкою допомоги. Перша - планового лікування, 5-а - реабілітаційного. Інше в планах Валерія Литвиненка, Друга лікарня, яка знаходиться на іншому березі Дніпра, залишиться такою ж.

Четверта перейде до лікарні ургентної та зіллється з 3-ю. Ще в місті необхідно збудувати хоспіс, де утримуватимуть невиліковних хворих.

Решта - наші поліклініки. Всі їх робитимуть за принципом сімейної медицини. Сімейні лікарі і направлятимуть хворих або в стаціонар, або до профільного спеціаліста.

Невідомо, як ще буде зі спеціалістами, яких у Кременчуці дефіцит, а ліжка в стаціонарах після реформ обіцяють скоротити на третину.

Щодо заробітної плати то її збільшать. До існуючої додадуть соціальне замовлення, яке формуватимуть з огляду на авторитет медика та його популярність серед хворих.

Попри всі розмови про реформи, на яких нині наголошує начальник міського управління охорони здоров»я Валерій Литвиненко, в місті вкрай критична ситуація з медициною. І перш за все - через брак кадрів. «Я приїхав до Полтави, до медичної академії і там кажу - даю дві квартири і роблю замовлення.

Місту потрібен дитячий ЛОР та дитячий гематолог, місту потрібен рентгенолог. Дитячого Лора в місті немає вже скоро як 9 місяців.

Нам приходиться дуже туго і якщо йдеться про інородне тіло в носоглотці, то доводиться викликати лікаря з обласного центру. Але у випускників медичних ВНЗ відбулася переорієнтація. Вони шукають більш легку роботу», - так пояснює неможливість вирішити кадрову проблему з лікарями в нашому місті керівник міського відділу охорони здоров'я.

Його запевнення - він працює над цією темою. І кадри поступово знаходить. Але швидко цю проблему не вирішити. Навіть якщо заманювати на роботу квартирою. Звідси і відсутність у Валерія Литвиненка особливого оптимізму щодо вирішення кадрового питання за рахунок навчання в столичній медичній академії п'ятьох випускників шкіл.

«Це проблеми не вирішує, бо в місті не вистачає 253 лікаря по штатним розписам лікарень. Я даю заявку на 80 медиків, але присилають до міста 8. З них два - звільняється», - пояснює існуючу кадрову кризу керівник міськздороввідділу. «Якщо сьогодні відправити на навчання 5 випускників шкіл, то медиками вони прийдуть працювати лише через вісім років. А за цей час, може багато що змінитися. Я боюся, що вони просто не повернуться до міста через 8 років. До того ж, оплату з бюджету за навчання медичного працівника, слід правильно оформити по закону. Повернути ж гроші з такого студента, якщо щось трапиться, до міського бюджету буде неможливо».

Висновок Валерія Литвиненка - наступного ж року таку ж програму, навчання кременчуцьких студентів в медакадемії в життя вже не втілюватимуть, бо економитимуть бюджетні кошти.

Останнє - про ініціативу нинішнього першого заступника губернатора Володимира Онищенка. Він ще працюючи першим заступником мера Кременчука, пропонував запросити до міста вже готових фахівців і кожному з них запропонувати квартиру. Житло для фахівців мали знайти комунальники.

Як сьогодні з цим справи, Валерій Литвиненко не відповів.

На запитання - як же побороти кадровий дефіцит медиків у Кременчуці, журналісти чіткої відповіді, окрім слів про економію бюджетних коштів, так і не почули.