Галузь охорони здоров’я на Полтавщині з 2003 року є пріоритетною, згідно з рішенням депутатів обласної ради. Найбільше коштів від перевиконання обласного бюджету спрямовується саме на охорону здоров’я населення. Але виникає парадокс – при пріоритетному фінансуванні населення не задоволене якістю надання медичних послуг.

Люди не відчувають доступності якості медицини. У чому ж проблема? Упродовж багатьох років медицина будувалася на кількісному обслуговуванні людей: відкривалися стаціонари для обстеження, лікування, збільшувалася кількість ліжок і т.д. Відтак великі кошти витрачалися на утримання стаціонарних приміщень, лікарняних ліжок, зарплати персоналу. Нині охорона здоров'я теж отримує значні кошти з бюджетів різних рівнів.

Але вони витрачаються нераціонально - на утримання великої мережі лікувальних закладів. Управлінці охорони здоров'я Полтавщини вивчили стан справ галузі і дійшли висновку, що необхідно переходити від кількісного утримання лікувальної мережі до її якісного наповнення.

І в цьому плані вже зроблені перші суттєві кроки. Насамперед відбувається розмежування рівнів надання медичної допомоги. Але тут є складність розуміння пацієнтами специфіки надання медичної допомоги.

Сьогодні ще не кожен хворий розуміє, що наприклад, з простудою необхідно звертатися до сімейного лікаря, а не відволікати від роботи отоларинголога, який повинен лікувати складні запальні процеси і т.д.

Саме для цього і триває в області кампанія створення амбулаторій сімейної медицини. Ця формула надання медичної допомоги ще й економічно обґрунтована - утримання амбулаторії згідно з розрахунками експертів у 5-8 разів дешевше, ніж дільничної лікарні, наприклад, у сільському населеному пункті.

Але органи влади на місцях постають перед проблемою - місцеве населення проти закриття дільничних лікарень.

Найболючіше питання: куди ж подітися стареньким одиноким людям, які є основними пацієнтами таких лікарень? Фахівці знайшли вихід і з цієї ситуації - перепрофілювання дільничних лікарень у територіальні центри з надання медико-соціальної допомоги та реабілітації, на утримання яких залучаються кошти соціальної сфери.

Люди похилого віку залишаються так само на утриманні і догляді тільки вже соціальних працівників, а поряд - вже на меншій площі розташовується амбулаторія сімейної медицини або фельдшерсько-акушерський пункт.

А вивільнені кошти, які витрачалися на утримання приміщення та виплату зарплат персоналу, спрямовуються на придбання ліків, медичного обладнання, словом на забезпечення лікувального процесу. Таким шляхом пішли у Котелевському районі. З ініціативи голови Котелевської райдержадміністрації Тетяни Корост на базі Великорублівської дільничної лікарні буде створена філія стаціонарного відділення територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян управління праці та соціального захисту населення Котелевської райдержадміністрації.

Там постійно проживатимуть 25 людей похилого віку, які потребують стороннього догляду та не мають родичів. Паралельно працюватиме амбулаторія загальної практики-сімейної медицини Але без завершення реформування первинного рівня надання медичної допомоги в області, не можливо розпочати повноцінно реформування вторинного і третинного рівнів.

Хоча вже сьогодні третинний рівень медичної допомоги, а це обласні заклади охорони здоров'я, оптимізують свою роботу - зменшуються терміни перебування хворих на лікарняних ліжках, водночас суттєво підвищується якість надання медичної допомоги.

Нині мешканці області обслуговуються в лікувальному закладі європейського рівня - обласній клінічній лікарні ім. М.В.Скліфосовського. Лікарня оснащена найсучаснішою технікою і обладнанням, тут працюють фахівці своєї справи.

І найголовніше те, що на Полтавщині створені умови доступності такої високоспеціалізованої допомоги жителям сільської місцевості. Медики Полтавської області поставили собі завдання відпрацювати відповідальність, об'єктивність та професійну довіру між вторинним та третинним рівнем надання медичної допомоги.

Тобто якщо пацієнт пройшов обстеження у центральній районній лікарні, то з їх результатами він приходить, скажімо, на операцію до фахівців обласного лікувального закладу, минаючи повторні обстеження під час надання планової медичної допомоги.

І це також дозволить більш ефективно використовувати кошти галузі охорони здоров'я. Так будують роботу організатори охорони здоров'я Полтавщини на чолі з начальником Головного управління охорони здоров'я облдержадміністрації Віктором Лисаком.

Про це йшлося під час чергової наради, в роботі якої узяли головні лікарі обласних медичних закладів, центральних районних лікарень, завідуючі аптеками мережі "Полтавафарм", керівники аптечних мереж області.

Олександр Коваль переконаний, що реформування галузі охорони здоров'я неможливе без залучення до співпраці аптечної мережі, адже фармацевти повинні йти в ногу з лікарями в питанні лікування людей.

Досягненням депутатського корпусу Полтавщини є збереження обласного комунального підприємства "Полтавафарм", яке працює на території області в рамках єдиного медичного простору.

В мережі комунальних аптек створені 60 ветеранських куточків, де ліки відпускаються по цінам виробників.

До речі, ПОКП "Полтавафарм" співпрацює безпосередньо з 20 підприємствами-виробниками ліків та медпрепаратів та оптовими фірмами, що реалізують медичні препарати закордонних виробників. З комерційними мережами аптек найближчим часом буде укладений меморандум щодо соціальної співпраці, - повідомив Олександр Коваль. Відповідні пропозиції найближчим часом будуть направлені до Кабінету Міністрів України. Учасники наради підтримали рішення Уряду щодо єдиного медичного простору і створення рівних умов для лікування людей, доступності медичних послуг на території всієї держави.

Тетяна Сепіта