Саме сьогодні, у чистий четвер, традиційно господині починали пекти паски. Тісто замішували з самого ранку – десь о 6-їй годині. І лише близько 16-ї її діставали з печі. Весь цей час, аби паска вдалася, господиня «танцювала» коло печі: вчиняла, підбивала, місила, підколочувала, формувала, випікала…

Про традиції випікання паски та про роль у цьому процесі опішнянської макітри розповіла на прес-конференції в ІА «Новини Полтавщини» краєзнавець, старший науковий співробітник Відділу етнографії гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Олена Щербань.

«З давніх-давен для приготування тіста для паски опішнянки використовували глиняну макітру. Ще до середини ХХ століття, коли в кожній хаті була піч, на всі "свята-празники" та в неділю, господині обов'язково випікали хліб, пироги, перепічки... Залежно від кількості членів сім'ї потрібні були макітри різних розмірів. Найбільш поширеними у використанні були макітри місткістю близько 10-15 літрів», - говорить Олена Щербань.

На горищі завжди стояла макітра на п'ять відер, яку використовували раз на рік - щоб замішувати тісто на паску. Нині в Опішному глиняні макітри використовують переважно в господарствах людей старшого покоління для замішування тіста (на пироги, хліб та паски) чи розтирання маку, хоча подекуди - й для інших цілей. Опішненці середнього віку та молодші використовують макітру нечасто, хоча саме цей вид глиняного посуду трапляється в господарстві найчастіше. Отже, за місцевим, опішнянським висловом «підколочування» та вимішування тіста відбуватиметься саме в глиняній макітрі, яку заздалегідь готують до цього - вимивають та висушують.

За словами Олени Щербань, в Опішному майже всі господині випікають цей обрядовий хліб - паски - самостійно. Найсмачніші паски, на думку Олени, у них пече відома в Опішному коровайниця Катерина Порскало. Саме про її рецепт вона і розповіла.

«Окрім макітри заздалегідь готують і тазики (форми для випікання). Їх може бути, як у кого, то й десять-п'ятнадцять штук різного розміру. Завчасно зносять і необхідні продукти в теплу, натоплену кухню - щоб вони прогрілися до однакової температури. До речі, піч топлять щонайменше півтори години. Особлива увага - до борошна, воно має бути найвищої якості. У кожної господині - свій рецепт приготування паски, - сказала Олена Щербань та озвучила сам рецепт: - У двох літрах теплої сироватки розчинити двісті грамів дріжджів, додавши жменю цукру та пригорщу борошна. Цей процес називають "підбити" тісто. Макітру поставити, де тепло, на одну годину. Тим часом збити двадцять яєць з 7,5 стаканами цукру і дрібкою солі. Додати цю суміш в тісто - цей процес називають "учинити", залишивши його "сходити" ще годину.

Потому приходить черга місити. Додати 400 грамів м'якого масла, 200 грамів родзинок, подрібнений лимон, ванільний цукор та борошна стільки, щоб вимісивши, тісто не прилипало до рук. Виробити пасочки відповідно до розміру тазиків, які, попередньо обмазують смальцем, та наповнюють форму щонайбільше до половини. Дати час пасочкам "підійти" у формах та випікати не менше 1,5 години».

Готові паски легко виймаються з форми. Їх вершечки щедро оздоблюють збитими білками з цукром, посипають різнокольоровим пшоном.

Вироблена кількома поколіннями традиція випікання паски покликана забезпечити добробут родини, щасливе її життя. На перший погляд складна церемонія приготування паски так, як роблять це у Опішному - з використанням глиняної макітри, глиняних форм для випікання - додає урочистості, піднесення настрою, святковості.

Отже, щоб вдалася пасочка, потрібно цілий день годити тістові, за жартівливим висловом однієї з господинь - цілий день «танцювати коло печі».