Старезний Т-74 є в арсеналі григорівських хазяїнів (Машівський район). Ці хлопці самостійно обробляють свої паї на техніці, яку купили, як кажуть в «утилі». Трактор за віком хоч і старший за свого господаря, зате безвідмовний. «А що, тормоза є, — сміється Федір Костенко, — техосмотр пройшов».

На вулицях сіл Григорівка й Сахнівщина Т-74 працював разом із двома тракторами сільгосппідприємства «Приват-Агро-Альянс». Але таку серйозну роботу, як прорив до села Петрівки під силу зробити тільки гусеничному важковаговику. В кучугурах нинішньої зими сучасній техніці, як довела практика, робити нічого. А цей раритет замахнувся позмагатися з танком.

Село довгий час було відрізане від Сахнівщини. Люди сиділи без хліба, медичної допомоги, діти не ходили в школу. Виїхати можна було тільки на Карлівку завдячуючи тамтешнім фермерам. Сахнівщинські ж не поспішали підключатися до боротьби із снігом, ба навіть не дозволили прокласти шлях навпростець через свої поля.

Тож рятувати Петрівку взялися Федір Костенко разом із сином Миколою та другом Олександром Черненком. Із районного резервного фонду добровольцям виділили 180 літрів солярки. На ній і працювали три дні. Запасів не вистачило. Глибокі перемети долали із швидкістю 1 метр за годину. Коли залишилася третина шляху, трактор вкотре зламався. «Накрилася» коробка передач.

Запчастини доведеться шукати на пунктах прийому металобрухту в Машівці, Карлівці та Полтаві. Ціна - 3 гривні за кілограм, хоча приймають лом по 1 гривні. Гарантії, що знайдеться потрібне - ніякої.

Але раз узялися, будуть кінчати роботу, як запевнили хлопці. Просто так, за спасибі, на власному ентузіазмі. Хоча замість спасибі довелося й лайку вислухати - комусь не сподобалося, що не з того краю почали. Дорікали, раз, мовляв, вас із колгоспу прислали, то робіть. Виявляється людям ще й досі колгоспи сняться...