Котелевець, учасник бойових дій в Афганістані та кавалер ордена Червоної Зірки Олександр Корост провів благодійний концерт для бойового побратима. На ньому зібрали понад 2 тис. грн. Коли Олександр Корост дізнався, що в його односельчанина і бойового побратима Юрія Дрижирука, який втратив на афганській війні зір і ногу, нещодавно померла мати, то вирішив до моральної підтримки зарадити товаришу і матеріально, організувавши доброчинний концерт із власним сольним виступом.

Проте, було вирішено до певного моменту не розкривати Юрію всієї правди про цей захід і, що то саме для нього призначений збір благодійних коштів. Зізнатися в цьому організатор планував безпосередньо на концерті.

«Юра повернувся з війни інвалідом першої групи, але він дуже самостійна, енергійна і горда людина. Його незламній волі до життя можна лише позаздрити. Хоч і без зору, але він ходить щодня по 4-5 кілометрів з паличкою в руках по тротуарчику, по бордюрчику. Живе на окраїні селища, а нерідко його можна зустріти і в центрі, ― розказує Олександр Корост. ― Тому він би ніколи і ще раз ніколи не погодився на проведення цієї благочинної акції, якби знав. Просто заборонив би мені це робити. Я змушений був заради добра піти на цю маленьку хитрість».

Те, що воїн-афганець точно-таки не знав, що саме для нього збиратимуться кошти до скриньки, яку поставили перед входом до зали районного будинку культури, де, власне, і відбувався концерт, було зрозуміло з моменту, коли Юрій разом із своїм братом Миколою Дрижируком, який, до речі, також воював в Афганістані, добросовісно кинули гроші до невеличкого картонного ящичка. Практично кожен, хто проходив повз скрині, зупинявся біля неї і просував одну або кілька купюр.

Прийшли на концерт і перші особи та чимало керівників району, які, кажуть очевидці, не шкодували грошей для доброї справи і кидали лише крупні гроші. Зала, що розрахована на 400 місць, була просто переповнена людьми. Ті, хто не вмістилися, стояли на сходах.

Така чимала аудиторія неабияк вразила артиста. Бо не думав він, організовуючи свій перший у житті концерт, про який мріяв уже дуже давно, що має в Котельві стільки шанувальників свого голосу, і що стільки ж у нас, виявляється, співчутливих та щиросердних людей!

Олександр Корост виконав 25 пісень: від козацьких, часів громадянської та Великої Вітчизняної воєн до афганських, які колись на далекій і чужій землі під гітару співав бойовим друзям. У перервах між номерами розповідав про історію творів, про нелегку службу, про побратимів. Найбільш зворушливим моментом було виконання ним пісні Розенбаума «Чорний тюльпан». Аудиторія хвилею почала підніматися і слухала «гімн афганської війни» стоячи.

І лише наприкінці артист зізнався бойовому товаришу, що саме для нього призначені пожертви людей.

І. Голка