Про це сказав сьогодні на прес-конференції в ІА "Новини Полтавщини" начальник Головного управління Держкомзему у Полтавській області Григорій Шарий. Загалом, зустріч з журналістами приурочили до Дня землевпорядника. Говорили про підсумки роботи та проблеми землевпорядної служби області.

Також Григорій Шарий відповів на рейтингові питання інтернет-користувачів сайту. Відповіді на них розміщуємо нижче:

Григорій Шарий: У цю суботу відзначається День землевпорядника - відповідно до Указу Президента України Леоніда Кучми. Ми десятий рік відзначаємо це свято. З одного боку - це добре, а з іншого - земельна реформа з 1992 року уже так затяглася, що назвати її революційною уже не можна. За 18 років у державі, одні говорять, навіть створений новий земельний устрій. Пройшло роздержавлення: майже 60% державних земель віддали безоплатно людям (громадянам України) - відповідно до постанов ВР. Полтавщина у цьому не є оригінальною.

Ми добросовісно виконували всі ці рішення, розпаювали 1 млн. 200 тис га. земель, 335 тис. паїв, 99% видали державних актів. Орендна плата за паї у нас найвища в Україні і сягає 4% від нормативної грошової оцінки. У грошовому виразі - 370 грн. за 1 га землі. У деяких районах, зокрема у Машівському - 554 грн. за 1 га. Найближча до нас Черкаська область - близько 320 грн. за 1 га., Сумська, Чернігівська області - там вдвічі менша орендна плата за паї. Землі запасу державні дещо гірші за своїм якісним показником, їх 170 тис. га., але ми зуміли отримати орендну плату 250 грн. за га, що майже у половину більше, ніж минулого року.

Орендна плата за паї склала плюс 100 млн. порівняно з минулим роком, земельні платежі склали теж плюс майже 100 млн. грн. Тобто за рік наші громадяни, місцеві бюджети всіх рівнів, від землі одержали більше 200 млн. грн. На мій погляд, головним позитивним моментом земельної реформи є те, що земля включилася в економічний обіг за рахунок хоча б оренди.

Щодо первинного і вторинного ринку земельних ділянок, то вже продано за останні десять років 1 тис. 600 земельних ділянок. За останній рік 103 земельні ділянки. Ціна складає десь 50 грн. за 1 га.

Скажемо так, «розігріли» ми дуже ціну на землю. Коли дорога земля, то це добре для поповнення бюджетів, але в інвестиційному плані це дуже погано, бо у нас вартість землі вища, ніж у Чехії, ніж у країнах східної Європи. Тому інвестиційні проекти дуже важко просуваються.

Стосовно посвідчення права власності - держава задекларувала передати право власності на землю народу України. Це ще 1992 році. Ви перед самими виборами у газетах не приховано агітували за Тимошенко з її безкоштовною приватизацією землі. Що тепер будете говорити про Тимошенко після того, як ВРУ відправила її у відставку? - Скажу те, що й раніше говорив. Для піару чи ні, але Уряд Тимошенко прийняв рішення посвідчити право громадян на безкоштовну ділянку землі.

Ми у Полтавській області виготовили 63 тис. державних актів на землю безкоштовно. Зокрема, у Полтаві, щоб виготовити державний акт на садибу, треба було щонайменше 2 роки часу та 3 тис. грн. коштів. Вимагалися висновки санстанції, екології, археології, краєзнавчого музею, землевпорядники... І це кожна служба дерла з людини 280 грн. мінімуму. Доводилося місяць чекати на висновки. Крім цього, приватне землевпорядне підприємство брало 1-2 тис. грн. за виготовлення технічної документації.

Безумовно, що постановою від цього корита були відлучені всі державні організації, які давали оці платні висновки. Бо зрозуміло, що коли людина роками живе на цій території, то що їй цей висновок екології чи археології дасть? Заборонить приватизацію? Це формалізм. Тобто ми, виготовивши 63 тис. державних актів на землю зекономили людям щонайменше 120 млн. грн. Це держава повинна зробити у найближчий рік - і це не залежить від Уряду, це вимога здорового глузду. Якщо ви даєте громадянам своєї держави землю безкоштовно, то видайте титул, який посвідчує право, щоб цією ділянкою можна було розпорядитися. Я, як працівник урядового органу, буду підтримувати будь-які рішення Кабінету Міністрів, а особливо ті, які надають хоч якусь копійку на земельну реформу. Більшість в Уряді, як і Верховна рада, ігнорують закон про плату за землю з прийняттям щорічного нового бюджетного кодексу, не передбачаючи коштів «від землі - до землі».

Для чого приймати закон про плату за землю? Минулого року ми зібрали 300 млн. грн. платежів за землю до бюджетів всіх рівнів. А на охорону земель, на заходи по земельній реформі, на посвідчення права, на інвентаризацію не направляємо жодної копійки в обласні, районні бюджети. Лише передбачають такі витрати Кременчуцька, Полтавська, Миргородська міські ради. Знаючи величезну окупність цих затрат, вони проводять заходи по земельній реформі. У Полтаві та Кременчуці проведена інвентаризація зелених зон, парків і насаджень. Зокрема, у Кременчуці виділяють на земельну реформу майже 1 млн. грн. щорічно - це більше, ніж бюджети кількох районів. У Полтаві лише актуалізація нормативної оцінки землі дала змогу збільшити платежі з 17 млн. до 46 млн. Подобається це підприємцям чи ні, але не можна користуватися землею безоплатно.

Ми продовжуємо приватизацію. Люди написали заяв 135 тис. Всі заяви будуть задоволені. На сьогодні напрацьовано 12 тис. польових робіт. Люди зрозуміли, що це для них шанс одержати земельні акти. Я вважаю, що ця постанова має бути у державі реалізована. І врешті-решт інвентаризація земель повинна бути завершена, а кожна ділянка - занесена до реєстру, бо 400 тис. земельних ділянок (половина) в області ніде не зареєстрована. Я не бачу скільки у нас орних земельних ділянок на Іванову, Петрову. А так буде відкритий земельний реєстр - відразу видно скільки землі на тому чи іншому громадянину, за якою адресою... Усе прозоро.

Середня вартість виготовлення державного акту, який ми маємо на сьогодні у межах 113 грн. - це у 20 разів менше, ніж люди платили. Друге - фактичні площі земельних ділянок у громадян багатьох сільських рад удвічі більші, ніж у шнурових книгах, бо вони вже давно повлізали у поля, у річки, поприорювали... Тож можна зробити за рік-за два державну інвентаризацію земель і забути про це. Я вважаю, що цю роботу треба продовжити і діючому і на ступному уряду після Тимошенко та завершити. У Європі це провели ще у 90-х роках. А ми проводимо-проводимо реформи, говоримо про це... Просто розвалюємо земельні відносини.

Григорію Івановичу, скажіть, будь ласка, чи чути про зміну нормативних документів, які вимагають отримувати витяг з реєстру державного земельного кадастру при продажу будинку, земля біля якого не приватизована? Не секрет, що такий витяг коштує великих грошей, бо земельної документації на неприватизовані ділянки немає. Але є люди, які отримали у спадок будинок з неприватизованою землею. Нащо ж її чи приватизувати, чи готувати документи, якщо він продається? - Щоб земельна ділянка мала витяг, вона повинна бути зареєстрована. Для цього треба, щоб був обмінний файл: проведена геодезія, технічні вишукування... Але люди, як правило, зараз понаписували заяви на безоплатну приватизацію. Першочергово ми зараз виготовляємо земельну документацію. Тому це питання автоматично знімається. Думаю, що у найближчий час воно буде урегульовано. Але більшість громадян зараз, при купівлі нерухомості, висувають вимогу наявності державного акту на землю.

Хочу з дружиною отримати до 2 га землі для ведення особистого підсобного господарства у Машівці. Але земель запасу вже давно немає. Як мені реалізувати своє право? У райдержадміністрації мене посилають звернутися з заявою до інших сільських рад, де ще залишилися землі. Кажуть, якщо вони погодяться, то райдержадміністрація видасть відповідне розпорядження. Але там відмовляють, бо не місцевий, мовляв, для своїх не вистачить. Та й копійка їм капає за оренду - не хочуть втрачати... Поясніть як відповідно до Закону: хто повинен мені надати землю? - Дійсно, є тяганина по Машівському району - там багато скарг. Вважаю, що це є незадовільна позиція Машівської райдержадміністрації. Де-де, а земель запасу у Машівському районі (взагалі по області тільки орних - 170 тис. га, а всього близько 300 тис. га запасу) вистачає. Вони просто їх повіддавали в оренду, як правило, крутим інвесторам-орендарям. Але коли громадянин хоче одержати земельну ділянку і є місцевим жителем, має на це право, то ще не було жодного випадку, щоб суд відмовив в одержанні земель с/г.

Григорію Івановичу! Нині у селах чимало хат і земельних ділянок, які юридично не оформлені... Наприклад, помирає у «забитому» селі бабуся, але хаті тій ціна - «копійка». Аби оформити спадщину, родичі мають заплатити не одну тисячу гривень... Особливо складно з оформленням землі. Тому люди віддають такі хати разом з городами родичам, а нотаріально ніхто нічого не оформляє... Таких прикладів - сотні! Як буде вирішуватися таке питання? - На Полтавщині 40 тис. покинутих садиб. Щорічно у кожному районі не стає однієї сільської ради (по населенню), або одного району. Держава повинна провести територіально-адміністративну реформу, щоб припинити безконтрольну урбанізацію та поселенську розруху. Треба, щоб люди спинялися не у Києві, а хоча б у селищі, у районному центрі. Слід, як на мене, найперше прийняти закон про завершення земельної реформи і припини безоплатну приватизацію. Ну хто у Полтаві може одержати безоплатну земельну ділянку? Або у районі? Бачу посмішки. Я 12 років все це спостерігаю. Боремося, як можемо, але рішення приймаємо не ми. Тому треба припинити безоплатну приватизацію: хочеш будувати котедж під Полтавою - купляє на аукціоні земельну ділянку і будуй. Але у віддалених селах, місцях перспективної забудови - слід стимулювати безоплатну приватизацію, зняти будь-які земельні платежі, систему дотацій, іпотеки. Я вважаю, що первинна безоплатна приватизація уже себе вичерпала: хто хотів, одержав земельні ділянки, поселенська мережа сформувалася.

Чи відбувається розбазарювання землі на території області? - Так, відбувається. Через механізм ОСГ - по 2 га для особистого селянського господарства, бо нема ніяких заборон. Це - конституційне право і воно не може бути звужене будь-яким законом, прийнятим Верховною радою. Тобто будь-який житель, приміром, Києва має право одержати 2 га для особистого селянського господарства у Розсошенській сільській раді, якщо там є вільні земельні запаси. Якщо сільська рада відмовляє - він звертається до суду, який і приймає рішення на його користь. У нас багато полтавців (жителів міста) одержали землю у Полтавському районі, а у багатьох випадках і в інших районах. У багатьох сільських радах фермерами поставали жителі.

Інша форма розбазарювання землі - це викуп акціонерними товариствами за рахунок ваучеризації. Потім Конституційний суд увіковічнює право постійного користування, яке надавалося держаному підприємству, яке несло соціальне навантаження. Згодом, це підприємство хтось приватизував, звільнив десятки тисяч людей, а державний акт на землю залишився. Наприклад, «Керамік» на вул.. Маршала Бірюзова (м. Полтава): у них є державний акт на право постійного користування землею, люди всі звільнені. Це латифундисти. Це все є також розбазарювання землі.

Доброго дня! Прошу роз'яснити: до кого мені звернутися для впорядкування наступного питання. У мене є Державний акт на землеволодіння, виділене для обслуговування будинку, який є моєю власністю. Але, як виявляється, даний документ на право власності земельної ділянки під садибою не зареєстрований у міській раді. Хто має право вирішити дане питання? Буду вдячний за відповідь. - Держава ввела державну реєстрацію - це червоні бланки. Вони видані, на жаль, з прив'язкою до куща калини без будь-яких геоінформаційних елементів. Щоб пройти його державну реєстрацію, треба виготовити обмінний файл (програмний продукт). Для цього слід закоординувати поворотні точки земельної ділянки і всі необхідні умови. Закон зворотної сили не має. Даний акт має право на життя. Він підтверджує право власності, але трансакції з даною земельною ділянкою громадянин не може провести, бо без державної реєстрації не приймається справа до розгляду. Тому, коли постало питання безоплатної приватизації, я на засіданні Кабміну виступав і сказав, що на черзі питання державної програми щодо введення у державний реєстр всіх правочинів, які були прийняті у 90-х роках. Тобто: якщо ви ввели нову систему реєстрації, то беріть і за рахунок держави вносьте все у державний реєстр.

Чому людина повинна виконувати державні програми за свої гроші? Скільки і які треба оббити пороги, щоб оформити бабусі акт на пай і присадибну ділянку? - Якщо це спадкоємець першої черги, то тут порогів треба оббити небагато. Другої черги - також не багато, але треба заплатити більше. Думаю, що слід до нотаріуса піти у земельний відділ. Рано чи пізно безоплатно земельну ділянку громадянин одержить. Я виступаю за безоплатну приватизацію.

Ми повинні безоплатну приватизацію закінчити до 1 листопада цього року.

Чому полтавські селяни, котрі здали в оренду свої земельні паї, за використання одного гектара паю отримують найбільшу суму по країні? - Це тому, що у нас земля - найкраща. Полтавські чорноземи - це не сумський пісок. Нормативна оцінка одного її гектара близько 12 тис. грн., а не 6 тис. грн. - як у Сумах. Крім цього, державна регуляторна політика у Полтавській області на чолі із заступником голови облдержадміністрації Володимиром Андрієнком дуже регуляторна. Тут демократії немає. Ми миттєво, як тільки бачимо, що земля не обробляється, все робимо для того, щоб її забрав нормальний користувач. Нехай це й адміністративні методи впливу, але ж...

У нас 26 підприємств за минулий рік не заплатили селянам так як потрібно за землю. Вони мають 4,5 млн. грн. боргу перед людьми. Не зважаючи на те, що ми заплатили селянам 410 млн. грн. - на 14 млн. грн. більше авансом на цей рік.

Я вважаю, що до адміністративних методів управління у земельних відносинах повинні складати мінімум 50% державного регуляторного впливу. Це світовий досвід. Я, звичайно, про Китай не кажу. Просто кидати землю напризволяще не можна. Це самогубство. Потрібно зробити так, щоб тільки фізичні особи мали право купувати землю, бо уявіть собі, що було б, якби юридичні особи почали скуповувати паї.

Григорію Івановичу! Ви та Ваша третя дружина їздите на таких «іномарках», що за Вашу скромну зарплату їх змогли б придбати за років 50. Коли Ви напишете явку з повинною, адже Ви та Ваш зам Рибалко - одні з найбільших хабарників на Полтавщині? - До того, як почав працювати начальником (а це вже 12 років), я був головою колгоспу уже 24 роки. Коли мене обрали у Верховну Раду, я писав у СРСР ще декларації. По декларації була зарплата 1 тис. 300 грн. (радянських). У ті часи інженер отримував 130 рублів. Коли 5 років я попрацював головою колгоспу, то зібрав людей і сказав: «Так, мене годує колгосп, але у мене немає підсобного господарства. Нічого немає і нічого у мене не буде, бо не буду садити картоплю, повірте.

5 років я працював директором торгового дому і отримував по 2-3 тис. грн. Було 57 акціонерів (селянський торговий дім). Перед цим я працював директором бази «Ківшик». Тому вважаю, що пропрацювавши 12 років начальником Головного управління та на інших вищих посадах, я не повинен на запорожці їздити.

Я багато років знаю Шария, а тому можу із впевненістю сказати про те, що Гриша - пристосуванець, якому не везе тому, що не на тих ставить. Саме тому не вдалося у депутати пролізти і в приближені Юльки не попав. Моя порада: перестань блазнювати, бо і цю посаду втратиш! - Після комсомолу я завжди притримувався принципів демократії і йшов на виборах завжди у Костенка. Я ніколи не міняв своїх поглядів і не приєднувався до будь-якої політичної сили, хоча знав, що у прохідну десятку потрапити можу.

Я у Костенка знав заздалегідь, що ми нікуди не пройдемо, бо національну ідею серед населення області сповідує тільки 2%. Попри це, я ні в яку іншу партію не піду.

Що будемо робити з Законом «Про державний земельний кадастр» № 6090? Дайте пропозиції Головного управління депутатам ВР від Полтавщини. - Я проти цього закону, бо це - комунальний закон. Його написав академік Новаковський - мій учитель. Але він, будучи директором Інституту землеустрою Київської міської ради, під тодішнього голову Київради виписав цей закон. Розумієте, вони сказали так, що єдиної державної системи реєстрації земельних ділянок не потрібно, а щоб був комунальний реєстр. Це на зразок того, що у Полтаві номери на машині зелені, у Черкасах - рожеві, у Донецьку - сині і т. д. Так не буває.

Повинен бути єдиний державний реєстр земельних ділянок, єдиний державний кадастр і ніяких комунальних кадастрів не має бути. Єдина система державної реєстрації титулів (державних актів) повинна бути і держава повинна посвідчити комунальні землі кожному комунальному утворенню.

Я пропоную ввести ва Україні краєвий устрій. У мене є наукові статті, розробки: Кременчуцький край, Полтавський край, можливо, Лубенський край і все. Скажімо, які послуги населенню надає Машівська районна державна адміністрація? Що вона там приводить у життя? Може, працевлаштування, інвестиційну політику, охорону здоров'я, навчання? Все це - на дотаціях. Вони не можуть будь-якої соціальної програми вирішити. Чи Чорнухинський район, яку грань соціальної політики вирішує, крім "проїдання" нещасних бюджетів? Натомість, я ввів би у кожному селі старосту. Бо у нас так: 11 сіл і нема сільського голови, немає до кого голову прихилити і куди піти. Питань більше, ніж відповідей.

Я вважаю, що адміністративно-територіальну реформу треба було робити позавчора, і вводити закон про державний земельний кадастр негайно. Має бути державницький підхід, як це зроблено у країнах Європи і світу.

Начальник Миргородського міського відділення Держкомзему України Юрій Михайлович Вовк був визнаним винним у корупційних діяннях Лубенським судом. За строком давності протокол про корупцію не було складено, але факт корупції доведено. Скажіть, будь ласка, доки такі люди будуть працювати у державних органах? Чи було Вам відомо про такі корупційні діяння?. Якщо відомо, то чому Юрій Вовк обіймає свою посаду? Дякую за відповідь! - Ми зараз у Кременчуці ліквідовуємо міське управління і районне. Буде міськрайонне управління. Аналогічно зробимо і у Миргороді. Тобто, щоб забрати призначення на посаду у міських голів, де кишенькові начальники. Ясно, що вони приймають рішення як їм скажуть, а не як треба.

Землі с. Горбанівка належать Полтавському району чи місту Полтава? Яким документом Верховної Ради України це підтверджується? - Село Горбанівка - межа йде за яром, за "Епіцентром". Там околиця села, але сам горб відноситься до міста. Межі визначені Постановою ще Верховної ради по компетенції обласної ради, районної ради. Усі межі Полтави винесені у натуру. Моя точка зору така: треба місто Полтава збільшити за площею утричі. Варто виписати приміські землі, надати їм особливий загальнодержавний статус. Не можна ж розбазарювати земельні ділянки біля Полтави на безкінечні заправки. А кладовище? Ми ж скоро будемо за стовпами хоронити. Поки ще можна вже ховати у тих Розсошенцях? Не можна ж в'їзди у місто перетворювати на кладовище. Це - нонсенс.

Пане Григорію! Підкажіть, будь ласка, яким чином можна вплинути на «такого собі приватного підприємця» з Машівки - Баранюка Зіновія Богдановича, який ще 15.09.2008 отримав 600 гривень (500+100) з пенсіонера Ряськівської сільради Шийки Ольги Петрівни за розробку технічної документації для виготовлення державних актів. На телефонні дзвінки не відповідає і взагалі переховується. - Таких у нас «підприємців» 130 в області. До цього призвела вся оця демократія з ліцензуванням. Я вважаю, що до земельних кадастрових питань повинні бути допущені лише державні підприємства, з жорсткими обмеженнями щодо розцінок на свої роботи. За кордоном земельні ділянки ніякі приватні підприємства не міряють, бо йде спекуляція. І ми зараз припинили надання ліцензій, щоб ніякі «баранюки» не мали прав на обміри і виконання цих робіт. Бо це тягне за собою те, що приватна фірма міряє землю, а ми потім йдемо і бачимо: по координатах все це не проходить - посеред дороги чи в Кременчуцькому водосховищі завершується ділянка - комп'ютер це пропускає. Кинулися, а цієї фірми вже немає. Поробили рік, наробили справ і розпустились. А ми потім не можемо ні архівів знайти, нічого.

Думаю, зараз ми повернемось до того, як ще за радянських часів працював Інститут землеустрою. Адже повинні бути чіткі регуляторні норми, спрямовані на соціальну захищеність, політичну стабільність, справедливість та рівні права на такий природний ресурс як земля. Завжди кажу, земля - не стілець, вона від Бога, від наших дідів-прадідів. Ніхто не має права її знищувати, рубати чи палити. І роздача земель, так як вона зараз робиться райдержадміністраціями, повинна бути припинена - як перед кінцем світу ділять...

Повинна бути далекоглядна стратегія розвитку територій, затверджені генеральні плани міст, мостові розв'язки, зокрема, через Дніпро. Бо в Кременчуці міст спричиняє велику загазованість міста, а ось в Чернівцях - аж три мости. Також треба винести промислові заводи за території міст, розробляти перспективні інноваційні та інвестиційні проекти.

Все це на черзі і буде прийматися, адже головний ресурс економічний - це земля для України. А що у нас зараз робиться? Безплатна земля у місті - оці готелі, вони ж повинні платити, тоді будуть і дороги і все інше. Платежі земельні не перекривають дефіцити бюджету і вимоги сьогодення.

На мій погляд, інженерно-технічне забезпечення землевпорядна служба виконає будь-яке. Дайте нам Закон, і ми все робимо, хоч розпаюємо землі під облдержадміністрацією. У нас у регіоні немає таких «чудес» із землею, як на Харківщині чи Київщині. Так, є тиск на Пирятинщині, в районі річок Удай і Сула. Адже це дуже екологічно та інвестиційно привабливі земельні ділянки - є великий тиск столичних діячів. Проте, ми спільними зусиллями до потужних розбазарювань землі ще не дійшли. Вірю, що з часом правовий нігілізм уступить місце правовій освіченості, розбудова триває, і зміна поколінь покличе за собою адекватне ставлення до земельних відносин.

На одній з нарад ви казали що в області застаріла оцінка земель с/г призначення? Чому це так і що буде далі? - Це все через отих «академіків наук», з якими я постійно сперечаюся. Коли зробили економічну і нормативну оцінку земель, проігнорували транспортне розміщення ділянок чи затратні методи. Вони взяли за основу всього один показник середню врожайність: по озимій культурі. Порахували на 33 роки. І вийшло так, що  інтенсивність внесення добрив у Чорнухинькому районі була більша, ніж на Карлівщині, незважаючи на те, що землі гірші, тож економічна оцінка через високу інтенсивність (картоплю саджали), більша, ніж у Карлівсьокому районі. Ми провели через рішення обласної ради перерахунок - із поправкою на природній імунітет. Хоча ми й перекреслили Постанову Кабміну. Так воно і є: у Машівці 544 грн., а в Чорнухах по тих горбах і глині 270 грн. орендна плата за землю. Нормативна оцінка зроблена ще за показниками 1980 року, хоча на дворі - 2010 рік. Зараз набагато більше врожайність, ніж у 1980 р. Лише у Шишацькому районі треба нормативну оцінку земель збільшити в 5 разів, там у господарстві Семена Антонця чи у «Воскобойниках» та «Астарті» (Київ) урожайність буряків сягає 500 ц/га. У них інтенсивність використання земель набагато вище. Тож вони повинні платити набагато більше. Треба диференціювати нормативну оцінку земель, і знизити її в тих селах, де праценедостатність, бо немає інвесторів і працюють правонаступники КСП. Наприклад, у Козельщинському районі чи на пісках Великобагачанського району, де лишилася нормативна оцінка на рівні 80-х років, коли туди по 600 тонн вкладали міндобрив. Треба актуалізувати все це.

Як пояснити парадокс, коли найкозирніші землі біля водойм і потужних міст незаконно займаються. І правоохоронці щось констатують, але все так і залишається. Я маю 2 приклади, коли під тенісні корти вирубали сосни і ФК «Полтава» в Терешках Полтавського району отримав землю незаконно. Потім там іще надали 10,5 га дали високим обласним чиновникам, є чутки що в т. ч. і керівникам очолюваного вами управління. Виділили землі киянам на острові Горішне у Семенівському районі. Там продавали посуд, суд визнав, що будівлі треба знести. Чому раніше це все не з'ясовується, а лише тоді, коли зайнята земля і вони там хазяйнують? Землевпорядна і контролюючі служби куди раніше дивилися? - Щодо ФК «Полтава», то дійсно, футбольному клубу надали 3 га земель у Копилянській сільраді (Полтавський район). Там є сосни частково, але в основному це згарище - вигоріла ділянка землі. Моя точка зору: я б під Полтавою зарезервував цілі масиви, де можна розмістити в тому числі і поля для футбольних клубів. Чому не розмістити такі об'єкти у Полтаві, заростають масиви бур'яном, такі «гадюшники» на Юрівці. В мене хлопчик займається футболом, то немає в місті де грати дітям.

Я виріс у селі, але на асфальті у місті дітям немає де вчитися грати у футбол, є великий травматизм, бо треба грати на траві. Моя точка зору: щоб так не було, треба щоб був  генеральний план розвитку району чи населеного пункту на 25 років. Є по генплану ділянка під заправку чи стадіон - провели аукціон, по конкурсу віддали тому чи іншому підприємцю чи футбольному клубу. Будь-який бізнесмен повинен прийти і спитати: де я можу збудувати тенісний корт? Зараз кажуть, нема місць таких. І починаються митарства - плати сільраді 900 тис. на розвиток на ін. Приїхав до нас інвестор, питає, може збудуємо крахмалолопаточний комбінат? Так, його будують, але вже під Смілою на Черкащині. Могли ж надати землю по 5 грн., а Пирятинська райрада запросила не менше 10, то й досі чекають.

Також приклад, коли біопалива завод хотіли збудувати, аналогічно, аж під Золотоношею інвестори збудували цей завод. Коли наші депутати кажуть, що у них на території не можна будувати, так ви ж скажіть, а де можна? Бо вони на цьому негативі роблять так, що інвестору треба об'їхати всіх депутатів чи голів фракцій і заплатити їм, тоді лише буде «одобрямс». Ви почитайте, які вони рішення приймають з багатьох питань. Могли ж виставити ділянку на аукціон площею 10 га під забудову, тоді не було б жодних питань. Але ні, треба йти до сільради, стояти перед депутатами і розказувати, що ти не дурень, платити незрозумілу суму на розвиток території, лише тоді, може дадуть земельну ділянку. У Копилах сільраді заплатити 35 грн. за кв. м. (сотка - 3,5 тис. грн.). А Ви спробуйте взяти зараз 10 соток землі - неможливо. Хоча повинно бути вільне розселення і тисячі варіантів ділянок під індивідуальну забудову.

Якщо мій заступник Рибалко отримав ділянку у Копилах, так це його право. Усі громадяни мають право отримати земельну ділянку. Треба лише визначити зони індивідуального розселення громадян, щоб були чітко скрізь на сайтах вивішені вільні ділянки земель із картою та розплановано у розвитку територій на 25 років наперед. Тоді приїде до нас інвестор, запитає: де можна ТРЦ розмістити? Йому відповідь - ось 9 варіантів - обирайте ділянку за такою-то ціною. Це - логічно. Тож треба шукати і ліквідувати причини і не наслідки. Соболєв сказав, не даєте футбольному клубу ділянку, не треба. Закрию ФК «Полтава», адже окрім збитків 2 млн. грн. на рік нічого не отримую і немає прибутку з діяльності клубу. Не даєте землі - не треба, шантажує. Дайте мені у «Лісних полянах», він же не наполягав, що саме у Копилах земельну ділянку. Вважаю, що питання генерального плану і зонування територій знімуть усі подібні питання отримання землі і біля водойм.

Хто має гроші у Кротенках - вихопили ділянки. Наприклад, Василь Степенко свого часу підписав розпорядження Полтавської РДА, нас ніхто і не запитав. Я побачив влітку у Кротенках кам'яну огорожу (І.Муса через міст праворуч як переїжджати, збудував). Тоді ми подали подання про порушення в природоохоронну прокуратуру. Є Держлісгосп і конкретні землевласники, які відповідають за використання цих ділянок і дозволи всі є.

Адже жоден вагончик чи будка не поставлені без дозволу органу місцевого самоврядування, скрізь є рішення сільрад, РДА і т. д. Жодного самозахвату земель на Полтавщині немає - скрізь є рішення органів місцевого самоврядування. Так, не було зроблено експертиз чи проекту землевідведення, але рішення місцевих рад є.

Зокрема, на острові заповідному голова РДА Григорій Пипич віддав на 20 років під качатники території. Та знеси оті качатники, а потім вже борися з вагончиками! Хіба можна там птахоферму розміщати? І він бореться з вагончиками. Ти зніми качатники розпорядженням РДА, і тоді є моральне право. Екологічна мережа не погоджувала нічого, і проекту землеустрою ніхто не робив. Острів не увійшов у Національний парк, лише гирло річки Сули - 2 тис. га всього увійшло.

Шрамов у Кобеляцькому районі також набудував вагончиків у лісі...

Виключно РДА розпоряджаються територіями за межами села. Оцієї «совдеповської» категорії - розпоряджатися землями - немає ніде у світі, тим більше, що розпорядники земель - голови РДА - весь час змінюються.

Я - за створення державного фонду земель, щоб усе було чітко виписано відповідними законодавчими актами.