Сьогодні депутат обласної ради Олег Пустовгар підбив підсумки 5-річної роботи на посаді начальника Головного управління інформаційної та внутрішньої політики ОДА, поспілкувався з журналістами в ІА «Новини Полтавщини» та відповів на численні запитання інтернет-користувачів:
Пане Олеже, чи не є корупційною
дією підтримка з бюджету (за Вашої безпосередньої участі)
ПРИВАТНОЇ (можна переконатися про це на сайті держюсту)
газети «Світ молоді»?
Якби таке питання звучало у більш
цивілізованій країні, то окрім посмішки, воно б нічого
не викликало. Та у всьому світі (крім африканських
країн, можливо, Білорусі, Пн. Кореї, Китаю) всі газети приватні.
Але є порнографічні, розважальні, як у Арфуша
«Папарацці», а є суспільно орієнтовані, які несуть своїй
аудиторії певні цінності. Ще у 2004 (при Удовіченку)
управління молоді ОДА потроху підтримувало «Світ молоді».
Ця газета не раз перемагала на конкурсах
Держкомтелерадіо, вони її теж підтримували. Бачу, нікому
це не треба. А хіба полтавська молодь якась
неповноцінна, щоб не мати своєї молодіжної газети?
Ми популяризували «Світ молоді»
як могли, провели презентації у більшості вузів. Депутати
облради погодилися зі мною, щоб внести
її до переліку газет, які фінансуються з облбюджету,
але виділялися копійки. Розумієте, ми різними мовами говоримо:
я Вам про духовність, а Ви мені про гроші. Персонально
для Вас. Погляньте на ст. 3 Закону України «Про державну
підтримку ЗМІ». Там сказано: «Адресна підтримка надається ЗМІ для
дітей та юнацтва». Може Ви ще й підтримку
з боку Держкомтелерадіо всеукраїнського дитячого журналу
«Малятко», теж назвете «корупційною дією»?
До речі, крім молодіжної,
ми підтримували спортивну, газету для інвалідів «Сила духу»
та ін. На жаль, не вдалося започаткувати випуск
літературного альманаху спільно з спілкою письменників. Треба
вести дискусію аргументовано, а не голослівно
звинувачувати одне-одного.
Як ви вважаєте, чи продовжиться
після зміни влади започаткований Вами проект видання літературного
журналу для діток «Дієслово»?
Якщо не продовжиться - це буде
дуже погано щодо талановитих дітей. Мені вдалося передбачити
у програмі інформаційної сфери створення і фінансову
підтримку цього видання. Там мають змогу публікуватися талановиті
діти і молодь - новели, вірші, малюнки. Це важливо
для суспільної моралі. Зараз молодь вся біля комп'ютерів,
а там не лише цінна інформація, а й те,
що не сприяє розвитку особистості.
Правова освіта людей - нуляча. Ви хоч
щось зробили для покращення ситуації?
Згоден з вами. Багато людей
не знають своїх прав, але дещо вдалося зробити.
Ми фінансували газету «Правовий вісник», яка передавалася
до сільрад. Також ініціювали і профінансували низку
телепрограм з правової освіти на тему студентського
самоврядування, НАТО, стосунків роботодавця і найманого
працівника, пенсійного законодавства і т. д.
Журналіст: Телерадіопростір. Перелічіть проблеми
з якими зіткнулися. Назвіть основні конкретні кроки управління
для його розвитку.
Розвиток телерадіопростору
В рамках Програми розвитку обласного
державного телерадіомовлення Полтавської ОДТРК «Лтава»
та інших програм зроблено наступне:
1. Розширення зони мовлення:
- закупівля, монтаж і встановлення
передавачів в м. Гадяч і м. Зіньків (100 тис. грн.)
по 50 тис. грн. кожен (2007 р.);
- закупівля, монтаж і встановлення
нових передавачів у смт. Котельва і с. Лелюхівка
Новосанжарського району (100 тис.) по 50 тис. грн.
кожен;
- поява «Лтави» в кабельних
мережах м. Миргород і м. Гадяч.
2. Зміцнення матеріально-технічної бази
телекомпаній області:
- закупівля дизель-генератора для
«Лтави» (150 тис. - 2007 р.);
- проектування приміщення
і будівництва підстанції резервного живлення телецентру -
100 тис. грн. (2008 р.);
- будівництво кабельної оптоволоконної
лінії від телецентру до філії концерну РРТ -
100 тис. (2008 р.);
- закупівля мікшерського пульту
і комп'ютерів з благодійної допомоги НАК «Нафтогаз
України» для районної комунальної телекомпанії «Гребінка»
(17 тис. - 2005 р.);
- фінансова підтримка місцевих
телекомпаній області шляхом укладання угод про висвітлення
діяльності облради і ОДА.: «Лтава», «Пирятин», «Контакт»,
«Місто» і т. д.).
3. Популяризація державних телемовників:
- оприлюднення програм «Лтави» (
у районних комунальних газетах): презентації телеканалу
«Лтава» у Зінькові і Гадячі Миргород.
4. FM-радіо:
- повільно, але виконувалася норма
закону «Про телебачення і радіомовлення»: телерадіоорганізації
ведуть мовлення державною мовою, але нове керівництво Нацради нині
відновлює процес русифікації, на жаль;
- у 2003 р. укладено угоду
з приватними FM-мовниками щодо збільшення україномовного
музичного продукту (ріст від 5 % у 2004 р.
до 25-40 %);
- державний канал «Культура» включено
до більшості кабельних мереж області.
5. Проводове радіо:
- стали традиційними наради
з керівниками райкомунальних редакцій проводового радіо;
- на місцеві радіо передано
CD-диски «Етнічна музика» та «Кобзар»
Т. Г. Шевченка;
- 2006-2007 рр. - закуплено
мікшерські пульти для 17 радіостанцій;
Для переведення плівкових аудіозаписів
фонотеки обласного радіо ОДТРК «Лтава» на сучасні носії
інформації цифрового формату, закуплено станцію обробки аудіозапису
з програмним забезпеченням, звукові мікшерські пульти,
контрольні акустичні монітори та ін., адже фонотека обласного
радіо налічує близько 50000 записів на плівках, найдавніші
з яких датуються 1952-1954 роком. Тож необхідно зберегти
пісенно-музичну спадщину Полтавщини:
Проблемні питання, перспективи:
Телебачення:
- будівництво кабельної оптоволоконної
лінії від ПД «Листопад», стадіону «Ворскла», ОДА
і «Укртелекому»;
- виконання конвенції про транскордонне
телебачення, проблематика адаптації іноземних каналів
до українського законодавства;
- впровадження цифрового
телерадіомовлення, зокрема закупівля цифрового передавача, щоб
охопити телемовленням усю область.
Ефірне радіо:
- відсутність мовлення 2 програми
нац. радіо «Промінь» і 3 програми «Культура»;
- поганий прийом радіо «Ваша хвиля»
(101,8) на вулиці Жовтневій обласного центру;
- мова ді-джеїв приватних радіо
не витримує критики (потрібні семінари за участю
філологів з ПДПУ).
Проводове радіо:
- відсутнє належне обладнання,
в т. ч. мікшерські пульти у 8 райпроводових
радіо: Гребінка, Кобеляки, Козельщина, Лохвиця, Машівка, Хорол,
Котельва, Чутове;
- не виконуються державні
будівельні норми, згідно з якими житлові будинки обладнуються
відповідними телекомунікаціями;
- переліцензування (оформлення
«позивних» в торгово-промисловій палаті
і т. д.);
- відсутні e-mail у редакцій
проводового радіо (за винятком Великої Багачки).
Інтернет, інформагенства. Є якісь результати?
Можна говорити про розвиток цих ЗМі, якщо так назвіть факти.
Доповідаю:
Створено веб-сайт управління (2006 р.);
Створено веб-сайт обласної організації Національної спілки
письменників (2006 р.); Створено сайт «Охорона культурної
спадщини Полтавщини» (2007-2008 рр.) створення сайту «Болонський
процес і вища освіта Полтавщини» (2008р.). Щороку збільшується
фінансування агентства «Новини Полтавщини»:
2007 р. - 100 тис. грн.,
2008 р. - 150 тис., 2009 р.
- 180 тис., 50 тис. грн. спрямовано
на капіталовкладення (умеблювання, комп'ютеризація,
антивірусне обладнання, відеокамера та плазмовий магнітний
екран для он-лайн конференцій та ін.);
Проблемні питання: ряд структурних
підрозділів ОДА не мають своїх інтернет-ресурсів, обласний
корпункт ДА «Укрінформ» потребує приміщення.
Олеже, мені от цікаво, як у такому
молодому віці Ви потрапили на таку посаду?
Я от теж хочу. Перерахуйте всі якості, які, на вашу
думку, дозволили Вам опинитися в облдержадміністрації свого
часу. Б'юсь об заклад, що все, шо ви назвете,
має більшість українців, але вони не обіймають таких посад.
Виникає питання: як ви сіли в то крісло?
То зв'язки, кумівство, корупція, прихильність фортуни,
непорозуміння, ваш варіант (потрібне підкреслити).
У 22 роки був наймолодшим серед
редакторів друкованих ЗМІ: редагував бюлетені «Полтава Рухінформ»
та «Православна Полтавщина», які тритисячним накладом
надсилалися на домашню адресу кожного рухівця області.
Працював вчителем, керівником управи (виконавчий апарат)
облорганізації НРУ, заступником відповідального секретаря обласного
товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка, помічником -
консультантом народних депутатів Валерія Борзова, Леся Танюка
і Миколи Кульчинського. Отже, перед вступом на посаду мав
різний досвід: і громадської, і партійної роботи
та держслужби. А не так як син Герман -
з водія і у крісло зам міністра. По Вашому
це нормально?
Думаю що цей мій досвід при призначенні
було враховано тодішнім головою ОДА.
Чи будете ви бороться з мером
як з людиною, яка не лише половинить місто, але
й паплюжить українське?
Звичайно. Ми ж постійно це робимо,
але «бачили очі...» Давайте, хоч на наступних виборах помилок
не наробимо і тоді Матковський не пройде.
Яка твоя політична орієнтанція?... (Політична, маю
на увазі).
Я вже говорив - націонал-демократ.
А Ви, як я розумію правоекстреміст.
У вас яскраво проявились задатки
комсомольського лідера. Що свого часу не склалось?
Аналогічні позиви присутні і у Кульчинського
та Келима. Прокоментуйте еволюцію розвитку вашого
тріо-осередку.
А Ви мене цим не образили,
скоріше навпаки. Комсомол - це, все таки, була і кузня
кадрів. Ось, приміром, Удовиченко - прекрасний управлінець або
Іван Момот - чудовий менеджер, успішний підприємець-видавець,
так само буде й успішним заступником голови облради.
Аби ж тільки ці всі якості - та на користь
Україні.
Кульчинський - автор багатьох
законопроектів з пенсійного забезпечення, постійно влаштовує
масштабні мистецькі заходи. І Різдвяний вертеп,
і «Мазепа-фест», ось концерт сестер Тельнюк буде. З ним
працював з 1993 р. по 2005 р. і скажу,
що він дуже вимогливий до себе і підлеглих, він
постійно ріс як організатор і політик.
Розкажіть чому Ви такий НЕПОСЛІДОВНИЙ? 1.
Не звільнили «антиукраїнця-пенсіонера» Ляпаненка (можливо,
разом дерібанили державні кошти+ працевлаштували на Лтаву свою
чергову дружину - поетесу) 2. Чому попри обіцянки розвивати
«свободу слова», тиснули як ніхто інший на «районки»? 3.
Кому Ви потрібні крім Кириленка нині?
По-перше, Ляпаненко - українець
і негоже на людину чіпляти ярлик. По-друге, він
професіонал. По-третє, якщо вже Вам так прагнеться «крові»
Ляпаненка, то зверніться до Держкомтелерадіо,
в компетенції якого призначення і звільнення
гендиректорів ОДТРК, хоча навряд чи там підтримуватимуть вашу
точку зору. Щодо дружини. Це ж смішне запитання, це якби
ви запитали Лисака: а чому Ваша дружина лікарем
працює?
Так, моя дружина, журналіст, веде рубрику
на телеканалі «Лтава» про новинки вітчизняного книгодруку.
Вона не лише поетеса, але й прозаїк, автор ряду повістей
(можете придбати у магазині «Полтавська книга»), віруюча
християнка, розумна, іронічна і надзвичайно талановита. Вона
ніяких протекцій не потребує. І не треба мені
заздрити. «Районки» при мені впроваджували ідеологію
державотворення, друкували просвітницькі матеріали про видатних
українців - борців за незалежність, обстоювачів нашої
ідентичності. Так, тут я проявляв активність
і наполегливість, але ніхто мені не закине,
що я хоч раз десь забороняв доступ на той час
опозиції до ЗМІ. Не було такого! Це ж принизливо!
А зараз вже на полтавських телеканалах сюжетів про,
наприклад, «Антитабачну ходу» не побачиш. Схоже, окрім наступу
на українські національні інтереси, ще й розпочався
процес згортання свободи слова. З цим примиритися
не можна!
Хто замінить вас на цій посаді і яка
чергова реорганізація очікує на ненадовго об'єднане управління
преси і внутр. політики? Навіщо ви понабирали молодих
дівчаток, яких тепер будуть змушені скоротити регіонали, виконуючи
заповіт 20%-го скорочення службовців? Загалом, навіщо ви свого
часу обєднувалися в Головне управління,
що це дало?
Судячи з сучасних кадрових підходів,
то мене може замінити людина з комсомольським досвідом,
якій чужа національна ідея. З огляду на задеклароване
скорочення держслужбовців, навряд чи буде якась чергова
реорганізація.
Щодо молоді. А чому Ви вважаєте,
що головними спеціалістами мають працювати престарілі тітки,
а не молоді інтелектуалки? Між іншим, більшість
з них мають червоні дипломи, хоча навряд чи вони, маючи
такий же вік, зроблять таку ж карколомну кар'єру,
як помічник Шуфрича по МНС - синочок Ганни Герман.
Водночас, досвід здобутий на державній службі, стане
їм в нагоді для подальшого життєвого становлення. Але
не треба похмурих прогнозів. Після моєї заяви вірогідність
реорганізації різко зменшується. Якби пан Зайченко повівся б
свого часу по-чоловічому, то й злиття двох управлінь,
може, й не було б.
Майбутній начальник не повинен нікого
скорочувати, керуватися не віком людини,
а її інтелектом і професіоналізмом.
Як депутат обласної ради, відзвітуйте будь
ласка за пророблену роботу? Кому і чим допомогли, які
проекти рішень ініціювали?
Протягом останніх років підтримував усі
проекти рішень, спрямовані на економічний розвиток краю,
що пропонувались ОДА: будівництво соматичного корпусу
обллікарні, протитуберкульозний диспансер, закупівля медобладнання,
реконструкція шкіл, розчистка річок, будівництво спортмайданчиків.
З депутатського фонду допомагав соціально незахищеним людям,
здебільшого це кошти на лікування. На подібні
питання я детально відповів під час попередніх он-лайн
конференцій, їх виклад є в архіві агентства, можете
перечитати.
Ви будете підтримувати на виборах
міського голови Полтави депутата облради Надію Мякушко? Якщо «ні»,
то кого?
У визначений законодавством час партія
визначиться. Можу сказати, що Андрія Матковського точно
не підтримуватимемо.
Переконаний, що національно-демократичні
сили не повинні розпорошуватися і виставити єдину
альтернативну нинішньому міському голові. Ось що головне,
а не персоналії.
Чи підтримаєте ви смертну кару для тих
хто ненавидить українське? Скоріше так має звучати питання:
Чи підтримаєте ви смертну кару для тих хто ненавидить
Пустовгара?
Правокстремістські сили підтримують смертну
кару, а національно-демократичні сили - ні, оскільки
ми відстоюємо демократичні стандарти країн ЄС.
Навіщо ви (саме з малої) розвалювали
Рух? Щоб отримати посаду в партійці Кириленка?
То він - ваш ідеал?
В мене один ідеал з політиків
національно-демократичного спектру - В'ячеслав Чорновіл.
Пишаюсь, що знав цю видатну людину, мав щастя не раз
з ним спілкуватися.
Нині треба не ідеального лідера
чи партвождя шукати, а об'єднуватися навколо цінностей
чи конкретних справ. Партія «За Україну!» -
це нова націонал-демократія, яка замість проголошення гарних
гасел діє.
Рух - це 18 років мого життя.
Рух розвалив Тарасюк, коли повів його до Лозінських,
Матковських, Фельдманів, що викликало опір усіх чесних ідейних
рухівців.
Ви - КСЕНОФОБ?
Я не терплю ксенофобії,
бо сповідую демократичні погляди. Зараз у владу прийшли
ксенофоби замість націонал-демократів. Табачник
ще й галичанофоб, розділяє українців за регіональною
ознакою. А міністр МВС заявив, що «Сталін правильно
зробив, виселивши кримських татар з Криму». Уявляєте, цілий
народ виселили з його етнічної батьківщини!
А Могильов - цей страшний злочин кремлівських ксенофобів
і фашистів виправдовує.
Табачник на «5 каналі» вже
вибачився за свої расистські вислови, але нам цього мало:
домагатимемось його відставки і надалі.
Могильов теж повинен, щонайменше, вибачитись
перед Меджлісом.
Олеже, як тебе, такого дурня, п'ять років
тримали?
Вам бракує як політичної культури, так
і культури спілкування, тому, що Ви вважаєте: якщо хтось
має інші погляди, ніж Ви - значить треба ображати.
Це позиція слабкої людини. Не згодні - висувайте
аргументи. Якщо будете наполегливо над собою працювати,
то й інтелект Ваш поліпшиться.
Я закінчив історичний факультет ПНПУ,
обласний вечірній університет журналістики, школу молодого політика
при міністерстві молоді і спорту, школу Консервативної партії
Великої Британії та Харківський регіональний інститут
Національної академії управління при Президентові України
(у березні цього року на відмінно захистив магістерську
роботу на тему: «Управління інформаційною сферою
в розрізі інформаційної безпеки. Регіональний аспект»)
Вам ніхто не говорив, що Ви дуже схожі
на Адольфа, і не тільки фізично. Може відпустите
вусики?
Можливо, такі питання варто ставити
представникам правоекстремістських політичних сил, але
не націонал-демократу.
Цитую Андрія Іллєнка зі «Свободи»: «Наше
завдання - звільнити патріотичний фланг української політики
від зрадливої і половинчастої націонал-демократії».
Це мені нагадує висловлювання Гітлера
про соціал-демократів тодішньої Німеччини. Націонал-демократія бере
витоки з руху шестидесятників, правозахисників, які завше мали
різко негативну позицію щодо тоталітарних проявів у політиці:
чи то комунізм чи фашизм, різниця
не суттєва.
Мені Микола Кульчинський часто жартома
чи всерйоз каже, що я схожий трохи на Петлюру,
який, до речі, був соціал-демократом.
Своєю відставкою Ви хочете показати
що ваша посада рівнозначна заступникам? Чому ж тоді інші
керівники управлінь, відділів не пишуть заяви
(чи ви самий ідейніший?), та й самі зами
говорили, що могли б працювати якби
їм запропонували. А хто ж тепер буде боронити
українську Україну, так взяли і без бою здалися, тим паче
ніхто й не гнав? Дивно.
Та яка це відставка, скромна заява.
У відставку йдуть міністри. Заступники голови ОДА пишуть заяви
відповідно до Закону «Про місцеві державні адміністрації».
Агентство вже оприлюднило новину про мою заяву, і там
є коментар про причини. Для чого повторюватися. Написав
з ідейних переконань, які, до речі, не ставлять під
сумнів ні комуністи, ні регіонали. Кожному історичному
проміжку - своя специфіка оборони української України. Зараз
у структурах виконавчої влади це робити неможливо.
Чи ви припускаєте, щоб я організовував підняття
червоних кривавих прапорів, під якими комунорежим вбив мільйони
українців!? Чи можете уявити, щоб я сприяв популяризації
у ЗМІ ініціатив Табачника щодо корупційних схем при вступі
у вузи?
Але протягом п'яти років, думаю, управління
дещо зробило для утвердження цінностей української нації
в інформпросторі. Доповідаю конкретно.
1) презентація і трансляція
на «Лтаві» мультфільму «Лис Микита», виготовленого
Міністерством культури і «Просвітою»;
2) відзначення у 2005 році 100-річчя
газети «Хлібороб». Його засновником виступив один із провідних
ідеологів українського націоналізму, визначний публіцист Микола
Міхновський. В рамках заходів до 100-річного ювілею
газети було проведено 2-денну конференцію, присвячену цій події.
Також було засновано ювілейну премію для відзначення журналістів,
які висвітлюють тему утвердження української національної
ідеї ім. братів Шеметів, котрі стояли біля витоків
часопису;
3) телетрансляція фільму «Між Гітлером
і Сталіним - Україна в Другій світовій війні».
4) увічнення пам'яті жертв
Голодомору-геноциду;
5) формування громадської думки щодо потреби
створення єдиної Помісної православної церкви, висвітлення
історичного візиту Вселенського патріарха Варфоломія
до України (кореспондент кожної з райгазет
у делегації). Запровадження на «Лтаві» передачі «Бути
християнином» (у 2007 році - «Православний погляд»)
за участю Єпископа Полтавської Єпархії УПЦ КП Федора;
6) донесення правди про рух шестидесятників
(Указу Президента до 70р. В'ячеслава Чорновола) (трансляція
фільму «Той, хто пробудив кам'яну державу», просвітницькі
статті);
7) донесення історичної правди про добу
Гетьманщини (Укази Президента до 300-річчя воєнно-політичного
виступу Івана Мазепи, 350 р. Конотопської битви та ін.
Підготовлено і оприлюднено просвітницькі статті про гетьмана
Івана Мазепу, кошового отамана Костя Гордієнка, трагічні наслідки
Полтавської битви, про Гадяцький договір гетьмана Івана
Виговського, про творення першої у світі Конституції гетьмана
Пилипа Орлика);
8) історична правда про добу УНР (Указ
Президента «Про увічнення пам'яті діячів УНР»). Просвітницькі
статті, теле- і радіопередачі про Петлюру (2009 р.
- 130 р. Петлюрі). Увічнення пам'яті Героїв Крут ( наш
земляк Аверкій Гончаренко). Інформаційний супровід заходів
до 90 р. української революції в ПНПУ;
9) проект «Правда про УПА» -
оприлюднення низки просвітницьких матеріалів у друкованих ЗМІ,
рубрика на сайті «Облпресінформ»; матеріали про Кирила Осьмака
в газетах, радіо й телебаченні (Кирило Осьмак народився
в Шишаках на Полтавщині. Був двічі заарештований
як «соціально небезпечний елемент». В роки Другої
світової війни він став на чолі Української Головної
Визвольної Ради - парламенту укр. народу, що боровся
за свою незалежність від нацистської Німеччини
і комуністичної Москви).
В ефірі ОДТРК «Лтава» транслювалась
передача «Уроки історії». Обласне радіо і телебачення
розповіли телеглядачам і радіослухачам про мешканця Полтави
Євгена Пуздровського - свідка тих подій.
А ще в ефірі обласного радіо звучала його повість
«Зоряна» та оповідання сучасного українського прозаїка Юрка
Покальчука «Кров».
Районні телекомпанії оприлюднили телепередачу
«Воля або смерть», підготовлену продюсерським центром «Закрито
зона» та ТОВ «Студія «Зміна». Передача присвячена проблемі
державного визнання вояків УПА.
Провідні телекомпанії області
за ініціативи управління показали фільми про життя
і діяльність Романа Шухевича: документальний - «Лицар
нації», підготовлений за сприяння Івано-Франківської обласної
державної телерадіокомпанії «Галичина», та художній -
«Нескорений» (режисер - Олесь Янчук).
На ОДТРК «Лтава» транслювались художній
фільм «Слава Стецько: з життя в легенду»
та документальний фільм «Собор на крові», який знайомив
глядачів з історією національно-визвольної боротьби
в Укарїні в 30-50-х роках ХХ ст.
Районні телекомпанії оприлюднили
документальну телепередачу «УПА - тернистий шлях
до визнання».
В ефірі обласного радіо прозвучали
передачі «Нескорений» (присвячена Р. Шухевичу), «Драма
на два життя» - про життєвий шлях Ярослави
і Ярослава Стецьків. Радіопередача «На кордоні світів»
розповіла про сотенного УПА з Полтавщини на псевдо
«Батурин».
ОДТРК «Лтава» підготовлено документальну
передачу про нашого земляка, зв'язки між Полтавщиною
та Івано-Франківщиною в розрізі визвольних змагань ОУН
і УПА 40-50-х рр. Ця передача вийшла в ефір
обласного телебачення. За ініціативи управління
її передано місцевим телекомпаніям для подальшої
трансляції.
Крім того, організовано поїздку журналістів
з Полтавщини на відзначення 65-річчя УПА в Києві.
Сюжети про урочистості транслювались в інформаційних програмах
обласного телебачення, радіо і FM-станції «Ваша хвиля».
У комунальних ЗМІ опубліковано
просвітницькі статті, підготовлені управлінням за допомогою
Інтернет-джерел. Варто назвати дослідження науковця Олександра
Яценка «Похідні групи ОУН в Центральній та Східній
Україні в період нацистської окупації», матеріали про Кирила
Осьмака і Дмитра Андрієвського, Олега Ольжича і Олену
Телігу, Романа Шухевича і подружжя Стецьків. Ці статті
розміщено і на сайті ОКІА «Новини Полтавщини»
та на офіційному Інтернет-сайті управління
«Облпресінформ» (рубрика «Правда про УПА»). Організовано
до Полтави візит онука видатного українця Степана Бандери
(прес-конференція, зустріч з студентством, круглий стіл
науковців);
10) інформаційний супровід мистецьких
патріотичних акцій (Громадський рух «Не будь байдужим!»:
концерт гуртів «Мандри», «Моторолла» та ін. під гаслом
«Ні - Малоросії! Зробимо країну Україною!»).
Донецькі скасували укази Ющенка по Бандері
та Шухевичу. А ви з Кириленком закликали
голосувати проти усіх. То було правильно?
Покажіть той ЗМІ, де б
я напередодні 2 туру за щось чи проти когось
закликав. Зараз не час сваритися. Треба за участю всіх
опозиційних сил створювати загальнонаціональний Рух опору проти
знищення основ державності, паплюження нашої історії, зубожіння
простих людей.
А Бандера і Шухевич як були
Героями, так і залишаться у свідомості патріотичних
українців і ніякі тупі рішення суддів цьому
не завада.
Що буде з проводовим радіо?
Чи довго йому залишилося?
Ситуація не проста. Щороку кількість
точок зменшується. Зараз в області, за даними
«Укртелекому» таких залишається 187 тис. Вирішувати проблему
слід на загальнодержавному рівні. Потрібно переводити
державних радіомовників (УР-1, «Промінь», радіо «Культура»)
у FM - діапазон. Це можливо за умови
впровадження програми цифрового радіомовлення. Водночас існує
загроза приватизації «Укртелекому». Новий власник може відмовитися
від обслуговування мереж проводового радіо, як від, нібито,
нерентабельних. Національне радіо - це острівець
українства в морі FM - русифікаторів. Можливо, нинішні
владні українофоби це усвідомлюють, бо після
маразматичного призначення до керма НТКУ Бенкендорфа (член
блоку Вітренко) і Арфуша (видавець порнографічного журналу
«Папарацці»), тепер, схоже прийшла черга президента НРКУ Віктора
Набруска - це патріот і професіонал, працював
і при Кравчуку, і Кучмі, і Ющенку; через
радіопростір доносилися кращі зразки української культури.
До речі, керівництво НРКУ не раз
пропонувало передати мережі з балансу «Укртелекому»
на баланс НРКУ, абонплата мала б теж спрямуватися
на рахунки НРКУ - це мільйони щомісяця.
Скільки Вам потрібно заплатити, аби Ви
назавжди зникли з нашої області?
Мені здається, що в цьому питанні
є елементи хамства. Справа в тім, що тисячі людей
думають інакше. Наприклад, патріотична інтелігенція Полтавщини.
Поінформую, що у 1998 і 2002 р. р.,
кандидуючи до облради на мажоритарному окрузі
(це весь облцентр) з 21 кандидата отримував 4-те
місце.
У 2006 році люди обрали депутатом
облради. Торік у вересні 300 делегатів обрали головою
обласного громадського руху «За Україну!», а цьогоріч
у березні обраний головою обласної партійної організації
«За Україну!».
Полтавщину люблю і мешкатиму тут.
Я не можу зрадити людей, які мене поважають
і довіряють.
Прокоментуйте, будь ласка, угоду обміну дешевшого
газу на флот та здачу українських інтересів Януковичем
Москві ?
Лідер партії «За Україну!» В'ячеслав
Кириленко закликав опозицію об'єднатися в парламенті
і не допустити ратифікації нової угоди про перебування
Чорноморського флоту РФ, яку підписано.
Ці домовленості є зрадою
національних інтересів України, і не можуть бути
виправданими жодними поступками Росії по ціні на газ.
Все, що зробив Олег і його
команда ім. Ющенка це під лозунгами любові
до України привели до влади Януковича і К завдання
якої знищити Україну, як державу. і це вже видно
по ЧФ і не тільки. Це ваші «патріотичні »
заклики «проти всіх» бо всі однакові" Так що ж
ви зробили!? І що ви повинні за такі
справи отримати!?. Памятники? Куди Ваш патріотизм привів Україну,
яка мала шанс стати державою! На мою думку
ви з Ющенком заслуговуєте прокляття.
Протягом цих п'яти років я працював
на українську справу і щоб зекономити час на працю,
намагався поменше звертати увагу на гризню на Печерських
пагорбах. Хоча, чим Лозинський чи Матковський кращі від
Семиноженка чи Табачника? Нічим, звісно. Треба ж було
в корінь дивитися, не на красиві словеса
чи косу, не на усміхненого доброго дядечка
з Донеччини, а на їх антиукраїнське оточення.
Моя совість чиста: підтримував українського Президента, він чимало
зробив фатальних помилок, але він, хто б
що не казав, українець з великої букви.
З іншого боку, зараз національно-демократичні сили потребують
нових молодих лідерів, а старі - це вже наша
непроста новітня історія.
Пане Олеже! Чим ви хочете зайнятися
в найближчий час?
Працюватиму до 10 травня
на цій посаді. Потім оформлюсь на роботу
до Верховної Ради, помічником-консультантом народного депутата
В'ячеслава Кириленка. Якщо цікавить конкретика,
то це відвідання Зінькова, Гадяча, Пирятина, Нових Санжар
і Карлівки, де утворюються парторганізації
«За Україну!» Потім облаштування партійної і громадської
приймальні В'ячеслава Кириленка, модернізація нашого обласного
веб-сайту. У травні проведемо відзначення Дня матері
і перемоги українського народу у війні між антинародними
гітлерівським і сталінським режимами. Також є плани
восени провести обласний форум малого і середнього бізнесу
за участю нардепа Ксенії Ляпіної. На ньому обговоримо
проблеми і внесемо свої пропозиції до проекту облпрограми
розвитку малого і середнього бізнесу на 2011-2012
роки.
Що зроблено для модернізації
матеріально-технічної бази комунальних підприємств?
У 2007 році матеріально-технічну базу
комунального видавництва «Полтавський літератор» оновлено
на 50 тис., а у 2008 - на півмільйона
закуплено прес газетного тиснення, плотер, ламінатор, ниткошвейну
машину, клеєву машину, і паперорізувальна машини, цифровий
дуплікатор та інше сучасне поліграфічне обладнання.
У 2007 р. з агенства «Новини Полтавщини»
«Полтавському літератору» передано різограф.
Зроблено ремонт покрівлі видавництва
«Кобеляки». У видавництві «Лубни» зроблено капітальний ремонт
2 поверху, куди розмістили райбібліотеку.
Обласна організація «За Україну!» -
це один Пустовгар, чи хоч якась командочка?
Команда не створюється за один
день. Але на останній конференції делегати розподілили
обов'язки між членами правління. Підприємець академік, професор
Іван Зезекало та приватний підприємець В'ячеслав
Скрябін - малий і середній бізнес. Мер Диканьки Олександр
Ус - місцеве самоврядування, Євген Янкевич - молодь,
Тарас Пустовіт - національна ідентичність, Віктор
Рябець - організаційно-адміністративний напрямок. Районні
організації очолили люди, які мають або бізнесовий або досвід
держслужби. Зараз до партії вступає багато молоді
й інтелігенції.
Де ви тепер працюватимете? По місту
пляшки збиратимете?
Вже говорив працюватиму
помічником-консультантом народного депутата України Кириленка
В'ячеслава Анатолійовича. Його громадська приймальня знаходяться
у офісі обласної організації партії «За Україну!».
Це буде центр Полтави. У якості голови цієї організації
дбатиму про її розбудову, авторитет і зміцнення
національно-демократичних сил.
Чому ви пішли з посади в останні
дні перед тим як вас звільнили, що чекали що вас
залишать?! Потрібно було робити так як на Тернопіллі
ВО «Свобода», прийшов Яник і на другий день
2 голови Райдержадміністрацій (бо вони з «Свободи»,
бо вони націоналісти, бо вони послідовні) відразу
написали заяви і пішли - оце по нашому!
А ви.....
Заяву я написав ще 5 квітня.
Працюватиму до 10 травня. Вважаю своїм обов'язком
організувати процес передачі Сучасної Енциклопедії
до бібліотек, проконтролювати друк останнього тому книги
«Реабілітовані історією», II тому книги «Полтавська
Шевченкіана» оприлюднення статтей про гетьмана Павла Полуботка
та січових стрільців (укази третього президента
на цю тематику ніхто не відміняв). Шукаю спільно
з громадською організацією «Славетні імена Полтавщини» кошти
на перевидання книги співробітника музею «Поле Полтавської
битви» Людмили Шендрик до 300-річчя першої у світі
Крнституції Пилипа Орлика.
Хоча, чому я це роз'яснюю, деяким
крикунам тяжко збагнути, що таке поточна рутинна робота. Пане,
Буревій! Одна справа - системно працювати на українську
справу, а інша - голосно про неї кричати!
Пане Олеже, як Ви оцінюєте свою роботу
на посаді начальника Головного управління внутрішньої
та інформаційної політики? Які Ваші прогнози стосовно роботи
вашого наступника на цій посаді?
Самому оцінювати свою роботу не скромно.
Найприємніше, коли чую схвальні відгуки від патріотичної
інтелігенції. Нещодавно зустрівся із завідувачкою кафедри
української мови, професором Києво-Могилянки Ларисою Масенко.
Спільно 5 років тому ми займались книгою
до 100 - річчя виходу перших україномовних газет
у Російській імперії. Дякувала. Те ж можу сказати про
полтавського академіка - мистецтвознавця Віталія Ханка,
архівіста Тараса Пустовіта, ректора Миколу Степаненка, кандидата
історичних наук Віктора Ревегука, голову обласної спілки
письменників Олену Гаран, письменника Олефіренка, заслуженого
журналіста України Ганну Антипович, видавців, перелік великий.
Думаю, вдалось згуртувати полтавську інтелігенцію задля розвитку
української культури, національної ідентичності.
Полтавщина - єдина область,
де започатковано унікальний видавничий проект «Полтавіка»
(«Сучасна енциклопедія України»). Не кожна країна має свою
енциклопедію! Над такими проектами працюють цілі наукові спільноти!
А у нас вийшов вже том «Релігія і церква». Повірте,
це унікально, я цим пишаюся. Зараз готується наступний
том «Українська мова і література». Вищесказане
не заперечує господарську роботу. З моєї ініціативи
вперше з 1982 року було капітально відремонтовано комунальний
магазин «Планета», сюди придбано лічильник тепла. Для видавництв
«Лубни» і «Гадяч» за кошт облбюджету теж придбано
лічильники тепла.
Прогнозую згортання діяльності
на національне відродження і захист інформбезпеки.
На всеукраїнському рівні цей процес йде повним ходом.
Наприклад, Нацрада дозволила мовлення каналу ТВС (власник -
українофоб мер Москви Лужков).
Спортсмен: Що зроблено для популяризації
здорового способу життя?
Ми фінансово підтримали у 2008
газету «Полтавщина-спорт». До речі, в Україні є лише
4 регіональні спортгазети в т. ч. і наша
полтавська, яка визнана НОК кращою регіональною спортгазетою.
Спільно з редакцією ми протягом 2008 року запровадили
рубрику: «Здорова нація - міцна держава». Тут розміщувалися
матеріали, які готувалися фахівцями управління про визначних
українських спортсменів, ініціативи ОДА з будівництва
і реконструкції спортивних споруд тощо. Це не наша
заслуга, але принагідно зазначу, молодий журналіст п. Білка
готує, на «Лтаві», як на мене, якісну спорт передачу
«Третій тайм». Перелічіть основні книги, які було видано
за вашої підтримки?
«Полтавська Шевченкіана» Петра Ротача -
про зв'язки Тараса Шевченка з Полтавщиною. «Пилип
Оллик» - про видатного гетьмана, автора першого у світі
Конституції. «Полтавщина. Історичний нарис» - історія нашого
краю з найдавніших часів до сьогодення. «Василь Стус
у віддзеркаленнях» - спогади про видатного українського
поета-шестидесятника, політв'язня. Низка книг про
голодомор-геноцид. «Від снітика до Інти» - розповідь
в'язня ГУЛАГу полтавця Леоніда Рябченка, книга про незнищенність
українського духу. «Полтавщина в перший рік української
революції»:про національно-визвольні змагання в часи УНР
автор - кандидат історичних наук Віктор Ревегук. «Полтавщина
козацька» - історія нашого краю в кінці 14-18 століття.
Науковий збірник «Полтавська пелюріана», «Полтавська писанка»,
дитячі книги, «Свою Україну любіть...» - патріотичні сценарії
для педагогів-організаторів у школах. «Калинове гроно» -
антологія прози і драматургії полтавських літераторів,
«Чорнобивці - остання книга Володимира Малика». - Серія
книг до трьохсотріччя воєнно-політичного виступу гетьмана
Івана Мазепи. Довго треба перелічувати. Це близько
100 книг.
Тиск на районні видання, закидання
їх спамом та флудом - це найбільше,
що запам'ятається. Як на мене, то якщо
я надіну вишиванку чи шаровари, то українцем
не стану, знову прекрасну Україну перетворили
на шароварщину - за нормальні російські видання
втюхати журнальчики другосортні - оце по-нашому,
по-пустовгарівськи. А як же «Не словом,
а ділом»? Пане Олегу, коли дочекаємося виходу «Енциклопедії
Полтавщини»?
1) Не виключено, що невдовзі
розпочнеться згортання свободи слова, тоді зрозумієте, що таке
«тиск». А мої ініціативи щодо просвітницьких матеріалів...
згадайте слова Шевченка: «Німець скаже, Ви моголи? Моголи,
моголи, золотого Тамерлана онучата голі!» Хто ми на цій
землі? Яке наше коріння? Що нас від інших націй відрізняє?
Нам, же українцям століттями плекали комплекс «неповноцінного
хохла», тому й таким питанням не дивуюся.
2) Я теж проти «шароварщини» - наша
культура дуже глибока, послухайте пісні УПА чи стрілецькі,
подивіться «Тіні забутих предків» Параджанова,
а то й справді одні лише «Варенички»
чи «Галушки». До речі, оце свято галушки від
Матковського - типове шароварне малоросійство, чи «Вєрка
Сердючка».
3) «Не словом, а ділом» -
згоден, дуже гарне гасло, воно відповідає сутності нашої
роботи.
4) Енциклопедію передано до обласної
бібліотеки ім. Котляревського. Так що «учітесь,
читайте...»
Шаман. Ви одіозно проти всього
неукраїнського, але чому ж тоді так мало зроблено реальних
дій, а не таких популістських як зафарбовуванням
памятника Леніна чи обміну російських книг на якийсь
непотріб журнального штибу українською мовою, тобто одна попса
й піар, а от чогось цікавого, реального, дійсну
справу = щоб про полтавщину знали не лише в Черкаській
області, а й у Чопі і в Макєєвці про
звитяги та памятки полтавські знали = оце б було круто.
Питання: Що реально Ви зробили???
Щоб про область знали за її межами
створили веб-сайт «Охорона культурної спадщини Полтавщини»,
організували участь полтавських видавців у столичних книжкових
виставках, за що управління тричі нагороджувалося
дипломом Держкомтелерадіо. В інтернеті повно статтей,
підготовлених нашим управлінням. Книга «Полтавщина. Історичний
нарис» продається в книгарнях за межами області.
З ініціативи управління створено
на «Лтаві» передачу «Він з когорти вождів» про Симона
Петлюру. Але демонстрація відбувалася і на УТ-1 і
на держканалі «Культура» - при бажанні мешканці Чопу
й Макіївки теж могли розширити свої знання з історії
України.
Чому ж Ви вирішили,
що я «проти всього не українського». Мені
подобається Володимир Висоцький, Тото Кутуньйо, Адріано Челентано.
Ми видали книжку про Марію Башкирцеву, також «Дві землі -
дві долі» - поезії білоруською Інни Снарської, «Шляхами Давида
Гурамішвілі» - та ін.
Пане Шаман, ознайомившись з цією
інформацією, Ви, я певен, зміните свою точку зору.
Вадим Джувага, Маріуполь, Донеччина: Пане Олеже,
вітаю з берегів Азовського моря! Чи плануєте,
як керівник ОО «За Україну!» підтримувати медійні
інтернет-ресурси, пов'язані з рекламуванням Полтавщини
та її уродженців у світі. Маю деякі плани
з цього. Дякую!
На цьому етапі, можливо, варто
обмежитися створенням тематичної рубрики на сайті обласної
організації «За Україну!».
А далі життя покаже.
Алекс: Розкажіть будь ласка про долю «Енциклопедії
Полтавщина». Я знаю, що вийшов 12-й том «Релігія
і Церква», які були плани? Про що буте наступний том?
В роботі два томи «Мова
і література» та «Народна культура». Для більш системної
роботи над цим унікальним проектом потрібно трансформувати центр
з дослідження історії Полтавщини в комунальну установу
і збільшити його фінансування. Як член колегії облради
з інформсфери зроблю все, що можливе, щоб проект
«Полтавіка» розвивався.
Себастіан Перейро: Інформування про НАТО
і ЄС. Звітуйте.
Доповідаю. Розсилка щоденних повідомлень:
Створено Інформаційний центр з питань інтеграції України
до ЄС і НАТО (дорадчий громадський орган). Проводилися
семінари для ЗМІ та представників РДА за кошт МІНосвіти
спільно з товариством «Знання». Підготовлено
і оприлюднено низку матеріалів про НАТО в друкованих ЗМІ.
Оприлюднено близько 400 матеріалів за останні 5 років;
в мережі інтернет створено тематичну рубрику на сайті
ОДА.
Раніше діяла й рубрика «Україна-ЄС-НАТО»
на сайті ОКІА «Новини Полтавщини». Організували
й online-конференції Олега Соскіна, директора інституту
транформації суспільства. Здійснено інформаційний супровід проекту
ПОГМО «Молода Просвіта» «Молодь Полтавщини - погляд
у майбутнє» (семінари для молоді у райцентрах області).
Профінансовано програму «Правовий кур'єр» на телеканалі
«Місто» (створено і трансльовано передачі щодо правового
аспекту теми руху України до НАТО). Співпрацювали
з центром НАТО при ПУСКУ. Ініціювали трансляцію
на місцевих каналах та телеканалі «Лтава» документального
десятисерійного фільму, виготовленого на замовлення МЗС:
«НАТО: свій чи чужий». Регулярно транслювалися
на обласному радіо передачі «Україна на шляху
до НАТО» (тексти готуються головним спеціалістом управління
В. Дворяновим).
В рамках держзамовлення від
Держкомтелерадіо на телеканалі «Лтава» транслювалися передачі
«Україна-НАТО-ЄС» (ведучий А. Мішин) та ролик
«НАТО - вища ліга». Отримали в Держкомтелерадіо
і поширили в молодіжному середовищі буклети
і брошури, «Україна-НАТО: міфи і реальність»,
«Україна-НАТО: перспективи і можливості». Провели зустрічі
у вузах зі студентами.
Чи не шкода Вам прощатися
з колективом? Як Вам працювалося зі своїми
підлеглими?
Більшість підлеглих - це порядні
прості роботящі люди. Специфіка української держслужби купа інколи
непотрібних паперів, документів, які треба виконувати
з «сьогодні на вчора», електронного документообігу,
слабка матеріально-технічна база. Попри все більшість наших
працівників працювали на результат. Я усім
їм вдячний за якісну роботу. Мій заступник, депутат
Київської райради у м. Полтаві Віктор Рябець теж
з ідеологічних мотивів написав заяву на звільнення,
працюватиме керівником обласного секретаріату партії
«За Україну!». Не говоримо про «прощання». Всі живі.
Полтава місто маленьке. Дасть Бог, бачитимемось і доброзичливо
всміхатимемось один-одному.
Ви - гірше фашистів! Коментуйте.
На тему ксенофобії, фашизму вже
висловлювався. Комуністи і фашисти - два чоботи пара.
І Сталін і Гітлер - два найбільші злочинці
за всю історію людства. Вони спричинили смерть мільйонів.
ОБСЄ визнала ідеології комунізму
і нацизму злочинними, що свастика, що червоні
прапори з серпами і молотками - одна біда.
Американський психоаналітик Еріх Фромм казав,
що патологія, яка стає масовою, починає сприйматися
як норма.
Ваше питання - це питання,
зумовлені ідеологічними мотивами. Вам уже важко відрізнити:
де правда, де кривда. Я вам, їй Богу,
співчуваю. Оце думаю: невже Український народ забув свою гордість,
невже погодиться, що він меншовартісний.
Полтавчанин: хто буде наступником на посаді
начальника управління? Ваші прогнози, будь-ласка.
Думаю, це буде особа, байдужа
до українських цінностей.
Ви - освічена людина. Чи шкодуєте,
що свого часу прийшли в політику? Чому не стали
науковцем? Напевно, там принесли б Україні більше користі,
та й нерви зберегли б, вбереглися б від нікому
не потрібної чорної енергетики. Щиро: тікайте з тієї
політики, ви ж хороша людина.
Дякую за такі слова. Керівник моєї
магістерської, присвяченої інформаційній безпеці, теж висловив
побажання, щоб я вступав до аспірантури.
Ще не визначився з цього приводу.
Ви підняли складну філософську тему.
Політика - не більш брудна чи продажна, ніж деякі
інші сфери людського буття. Хіба, скажімо, журналістика
не менш продажна? Однак у політиці водночас
є й порядні люди. Чорновіл. Кульчинський.
Процитую В'ячеслава Гавела: «Мораль
є всюди. Є вона і в політиці. Політика без
моралі - не гідна політика. Справжня політика, та, яка
гідна такого звання і якій я згодний повністю присвятити
себе, є служіння ближньому, служіння громаді».
Пане Олеже! Як відомо, в безплідне
дерево каміння не кидають. Видно фрукт не такий вже
й поганий, раз стільки каміння. Того, хто нічого
не робить і критикувати нізащо. Ви все-таки
молодець. Особлива подяка за Полтавську енциклопедію.
Як на Вашу думку, чи продовжить її випуск Ваш
наступник?
Проект «Полтавіка» повинен об'єднати
і ОДА, і облраду, і інтелігенцію краю. Як член
комісії облради з інформаційної сфери роз'яснюватиму усім,
кому належить необхідність продовження видання наступних томів
сучасної енциклопедії Полтавщини...
Новини Полтавщини