Новини Полтавщини - новини економіки, бізнесу, політики Полтавського регіону

четвер, 24 травня 2012 року

Одяг, виготовлений полтавською майстринею, носить співачка Лоя (фотогалерея)

--- Помилка в тексті? Виділи її мишкою! та натисни: CTRL + ENTER
Модель представляє вироби з ірландського кружева
Модель представляє вироби з ірландського кружева
Фото: Новини Полтавщини/Олег Журавльов

Ексклюзивні речі, які виготовляє полтавська майстриня Мирослава Коваленко технікою ірландського мережива, купують переважно за кордоном. Її вироби є й у гардеробах відомих українців. Зокрема, болеро з ірландського мережива носить співачка Лоя. Загалом, у колекції майстрині близько 40 робіт.

Про це, зокрема, Мирослава Коваленко розповіла під час творчої зустрічі та прес-конференції в ІА «Новини Полтавщини».

Нижче розміщуємо відповіді на питання інтернет-користувачів:

Кому у наш час цікаві ваші роботи? Хто ваші замовники?

Вік моїх замовників різноманітний. Виготовляю починаючи з випускних суконь і закінчуючи одягом для жінок за 50. Середній вік 20-35 років. Роботи, зазвичай, замовляють для свят. Як правило, на ювілеї, весілля, випускні і т. д.

Скільки часу витрачаєте на одну річ?

Щоб вив'язати один фрагмент, треба хвилин 45 (якщо робити швидко і весело). А плаття складається десь з 300 фрагментів. Якщо маленькі квіточки, то треба десь 30 хвилин на один фрагмент. Виходить 150 годин на в'язку одного виробу. Але його ще ж треба зшити, а це десь 7 днів по 8 годин на день. Тобто, одне плаття майстриня може зробити за місця працюючи по 8 годин на день. Але мені допомагають люди. Я їм дуже вдячна.

Коли ви освоїли такий чудовий вид декоративно-прикладного мистецтва? У якому віці? За допомогою яких інструментів воно виконується? Ви сама вигадуєте узори, чи існують якісь ірландські традиції? Не пробували виготовити каталог своїх виробів? Зробити виставку? Спасибі вам за естетичне задоволення.

Не так давно я почала цим займатися, а точніше рік тому. Вийшло випадково. Я виходила заміж, а оскільки заміж виходила доволі пізно (за нашими мірками), то традиційна сукня нареченої-принцеси мені не дуже підходила. Але хотілося себе бачити в чомусь гарному. Приятелька моєї мами якраз у той час почала займатися технікою ірландського мережива. Вона мені і зв'язала весільну сукню. Також запропонувала бути її менеджером, тому моє захоплення почалося з просування товару. З'явилася серйозна зацікавленість: це треба відчути, побачити і зробити самій. Ми відкрили інтернет-журнали, масу форумів, де є люди, які діляться своїм досвідом. Використовуємо ми звичайний крючок і звичайні нитки. В'яжемо квіточки, листочки і т. д. Потім це збираємо голкою, так званим, російським швом. Це, скоріш за все, комбінація кількох технік.

Узори я вигадую сама і повторити те, що вигадала раніше, вдруге не виходить. Хоча часто мене про це просять. Просять і схеми, але я їх не можу надати, бо це, як ліплення... Коли вже є якийсь певний набір фрагментів, які мені найбільше подобається використовувати, то потім виходить ніби складання картини. Я ці фрагменти розкладаю на манекен і з'єдную. Зшиваю просто на манекені голкою.

Ми пробували виготовляти каталог наших робіт. На сайті він є. Починала я займатися ірландським мереживом не сама. У нашому колективі постійно діючих майстринь десь 5. Хтось приходить, хтось - йде... Це для нас, як хобі.

Чи є у Полтаві школа (студія), де можливо навчитися плетінню такого мережива?

Не впевнена, що у Полтаві є таке. Принаймні, я про це нічого не знаю.

Скільки заробляєте своїм ремеслом?

Ціна таких речей коливається від 1000 гривень і до безкінечності. Все залежить від кольору, розміру, часу, витраченого на створення такої речі. Наприклад, ця сукня сьогодні їде до Мурманська і її ціна десь 3200 грн.

Географія моїх клієнток дуже широка. Зазвичай, це Москва, Санкт-Петербург. А в Україні чомусь дуже мало.

Сьогодні - це мій перший публічний виступ. Може, після цього з'явиться більше клієнтів.

Техніка ірландського мережива популярна у весільній моді. Зраз у процесі виготовлення дві весільних сукні. Їх замовляють, зазвичай, такими, щоб можна було ще потім кудись одягнути. Мереживо поєднується з атласом.

У мене з ескізами не дуже - я їх не малюю. Усе, що відбувається, - це спонтанно. Головне, щоб люди раділи від того, що вони на себе одягають.

Чи влаштовуєте ви виставки своїх робіт? Чи можна десь у звичайний день подивитися на ваші творіння?

Щоб зробити колекцію, на це треба дуже багато часу. Тому ми на шляху до того, щоб влаштувати персональну виставку. Початок вже закладений. На жаль, поки що ми в Інтернеті розміщуємо свої роботи.

Де можна дізнатися більше про цю техніку, навчитися?

Все, що стосується цієї техніки, найкраще висвітлюється у «Журналі мод», «Дуплет». Звідти і я навчилась це робити.

Що найчастіше замовляють?

Коктейльні сукні, весільні сукні, випускні і просто вечірні. Замовляють блузки, жакети і т.д.

Які ваші плани на майбутнє щодо творчості?

Перше, мені хотілося б зробити колекцію, яку я б змогла мати при собі і показувати всім. Хотілося б показувати вироби на подіумі. Наприклад, на конкурсі «Міс Полтавщина» ми вже організували невеликий показ. Також був показ у Черкасах (на YouTube викладено відео).

Щоб переглянути фотогалерею, натисніть праворуч посилання у рубриці Мульмедіа

Новини Полтавщини

Обговорення → 6 думки(-ок)

Текст Вашої думки: