Сьогодні з дводенним візитом до Полтави прибула делегація комітету міст-побратимів «Ірондеквойт—Полтава» у складі Тамари та Володимира Денисенків, Євгена Лилака та Богдана Захарчишина. Гості зустрілися з представниками міської влади та полтавцями — учасниками програми «Відкритий світ», котрі перебували з візитом у США в місті Ірондеквойт.

Тамара Денисенко багато років поспіль керує Українською Федеральною кредитною спілкою у США, є членом управи Світового Конгресу Українців, членом правління Світової кооперативної ради, координатором проекту «Відкритий світ» Бібліотеки Конгресу США. Саме вона започаткувала відносини між нашими містами. Цьогоріч Тамара Денисенко відзначає двадцять років своєї ініціативи і перших візитів до Полтави.

її чоловік - Володимир Денисенко - ветеран армії США, також є членом організації міст-побратимів «Ірондеквойт-Полтава» та організатором гуманітарних проектів в Полтаві.

Євген Лилак викладає англійську мову для глухонімих в Рочестерському технологічному інституті.

Богдан Захарчишин - випускник Інституту нафти й газу, працював в Україні інженером, до США переїхав у середині 90-х років. Член Ради директорів УФКС, протягом 11 років займався волонтерською роботою в Кредитній спілці, член клубу «Ірондеквойт-Полтава ». Також є активним членом спортивного футбольного клубу «Полтава».

У прес-центрі ІА «Новини Полтавщини» члени іноземної делегації поспілкувалися з журналістами. Також Тамара Денисенко відповіла на питання інтернет-користувачів, які розміщуємо нижче.

Що Ви очікуєте від Полтави і керівництва міста?

З Полтавою ми вже 20 років маємо зв'язки. Очікуємо тільки дружньої співпраці. Від керівництва міста сподіваємося на сприяння дружнім стосункам. Ми, як громада, не можемо братися за масштабні програми, а можемо лише маленькими кроками допомагати людям. Ми починали з гуманітарної програми. Тепер займаємося обміном вчителями. Навіть якщо ми робимо 1 програму на рік, то, вважаю, що це є корисно як для Полтави так і для Ірондеквойту. Керівництво міста, на мою думку, має підтримувати зв'язки.

Цікаво, з якою метою Ви зараз приїхали до Полтави?

До Полтави ми приїхали, щоб спланувати подальшу співпрацю. Хотілося б перейти на новий етап. 20 років ми йшли одним шляхом, а тепер виросло нове покоління, тож треба дивитися, що найкраще робити, щоб розвинути і закріпити нашу співпрацю на майбутнє. Головна ціль, з якою ми приїхали в Україну цього року, це світовий з'їзд кредитних спілок у Києві. Він починається завтра. Наша мета - підвищити і затвердити ідею кредитних спілок в Україні.

Оскільки Ірондеквойт і Полтава - це міста-побратими, то ми використали можливість і завітали до Полтави. Треба сказати, що всі проекти, які ми реалізовували, проводили на базі громадських організацій. А в Америці була підтримка місцевих органів влади.

Сьогодні на прийомі у секретаря Полтавської міськради виникла ідея, щоб це переросло у спільний проект, якісь бізнесово-економічні відносини. Безумовно, це питання влади. Але людські відносини будуються роками, а контракти пишуться за 2-3 хвилини.

Є велика заслуга громадських організацій обох міст у тому, що ми фундамент співпраці побудували. Великим гріхом було б не продовжувати ці відносини. Тому ми й завітали сюди.

Я щиро дякую за теплий прийом. Ми побували у багатьох місцях Полтави, побачили історичні пам'ятки, культуру Полтавщини. Нас вчили, що Полтавщина - це фундамент і основа української культури і мови. Ми віримо, що так буде і надалі.

Ви багато разів бували у Полтаві. Як оцінюєте зміни, які відбуваються у місті? Що у Полтаві добре, а що погано? Які головні проблеми міста Ви б назвали?

Ми були багато разів у Полтаві. Перший раз я була у 1989 році. Від того часу відбулося багато змін. Перший раз, коли ми приїхали, то навіть боялися щось мудре говорити і з кимсь зустрічатися. За 20 років це, я думаю, змінилося. Ми відчули відлигу, зміни. З першого свого приїзду я дуже полюбила Україну. Захотілося сюди знову приїздити, особливо до Полтави. Були моменти, коли люди не хотіли з нами зустрічатися (з діаспорою). Але з того часу все змінилося. Зараз є бажання з нами спілкуватися, брати кращі риси. Полтава стала красивішою.

Коли ми вперше відвідували Полтаву, то був лише один готель «Турист», тільки там нас пускали. Маю надію, що це змінилося і до такого ніколи не повернеться. Сподіваюсь, що тут буде демократія. Може, не така як в Америці, але все одно демократія. Іноді в Америці буває забагато демократії: ми змалку вчимо дітей, що у них є права і що з ними повинні рахуватися. Ми хочемо, щоб у майбутньому Україна розвивалась і стала європейською державно. Треба не повертатися назад, а дивитися у майбутнє. Це є запорука сильної держави. Людина найголовніша у такій державі. Ми так вважаємо.

А про проблеми у Полтаві краще знаєте ви, бо тут мешкаєте. Я дуже оптимістична людина і не зосереджуюся на проблемах, завжди дивлюся на добрі справи. Погане знайде нас саме.

Як можна отримати позичку у Вашій кредитній спілці на законних підставах? Які умови та що треба для цього?

У кредитній спілці в Америці кредит можуть отримувати тільки громадяни, або постійні мешканці Америки. Ми, як кредитна спілка, працюємо за законами Америки і не можемо дати позику не мешканцю держави. Ми не є міжнародна організація. Наша кредитна спілка організована на базі Українського братського союзу і Українського народного союзу. Це були дві компанії, започатковані понад 120 років тому емігрантами з України. Той, хто належав до тих організацій, мав право стати членом нашої кредитної спілки і отримати всі послуги нашої установи.

Якщо людина хотіла собі хату купити, то ми давали кредит на власний дім. Друге було питання - власне авто, бо в Америці без автомобіля, як без рук. Третє - це кредит на навчання (без науки людина собі раду не може дати).

Коли я очолила кредитну спілку, то одразу звернула увагу на всі українські церкви. У 1995 році ми долучили в товариство міста-побратими. Тоді більше людей могли ставати членами.

Чи не зарано вести мову про партнерські відносини? Може, справедливіше буде розповісти лише про знайомство й донести цю інформацію до мешканців? Складається враження, що це «партнерство» вигідне для певних осіб, а не для городян...

Я так не думаю. Ті люди, які за програмою «Відкритий світ» їздили до США, перед поїздкою про цю програму теж нічого не знали. У нас немає кошів пропагувати себе. Що ми могли віддати сиротам, чи іншим людям, те ми віддавали. Вони це бачили. Дещо ЗМІ пишуть про наші партнерські відносини.

Звичайно, ми не можемо залатати всі дороги у Полтаві, але ми можемо разом допомагати людям, які зараз у більш гіршому становищі, ніж інші. Наприклад, наша кредитна спілка почала пільгово кредитувати глухих людей, ми єдині в Україні обслуговуємо людей, які не чують. Головне не прокричати про своє добро, щоб ці люди були задоволені. Тому це партнерство поки що волонтерське.

Як Ви оцінюєте діяльність кредитних спілок в Україні і конкретно у Полтаві, коли у людей беруть гроші, а потім їх розкрадають? Наприклад, «Офіцерська кредитна спілка» чи «Лубно».

Не думайте, що тільки у вас такі проблеми. Може, тут і були шахраї, які обдурювали людей, я точно цього не знаю. В Америці кожного дня закривається один банк. Деталей про махінації в «Офіцерській кредитній спілці» чи у «Лубно» я не знаю. Але, якщо були зловживання, то це ганьба тим людям, які це робили. Ми вже 20 років працюємо з Урядом, щоб переконати його підвищити гарантії людям щодо страхування.

P.S. У Полтаві комітет міст-побратимів «Полтава-Ірондеквойт» з 1997 року очолює Климко Ольга, голова правління кредитної спілки «Полтава-взаємопоміч», доцент кафедри міжнародної економіки Університету економіки та торгівлі, член Консультативної групи з розробки національного законодавства з соціальної відповідальності бізнесу Верховної Ради України.