Ікона на склі «Неопалима купина», виконана полтавською майстринею Наталією Дігтяр, є у колекції секретаря Ради національної безпеки й оборони Раїси Богатирьової. Також роботи нашої землячки, виконані у техніці малярства на склі, радують око організатора Української робітничо-селянської спілки Левка Лук’яненка. А відомий композитор Мирослав Скорик придбав у полтавської майстрині три картини («Козак Мамай», «Родина» та на релігійну тематику)і замовив ще.

Сьогодні майстриня, яка займається малярством на склі, викладач кафедри образотворчого мистецтва Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка Наталія Дігтяр провела в ІА «Новини Полтавщини» творчу зустріч та прес-конференцію на тему «Малярство на склі: традиції та сучасність».

Зокрема, вона розповіла про витоки цього ремесла та його популярність в області. Також Наталія Дігтяр відповіла на питання інтернет-користувачів та журналістів:

Розкажіть, як давно ви займаєтеся малярством на склі? Що спонукало до цього ремесла?

З цим мистецтвом я познайомилася будучи студенткою тоді ще Полтавського державного педагогічного інституту у викладача Олександра Бабенка на курсі декоративно-прикладного мистецтва. Я дуже вдячна своєму викладачі, що він зумів зацікавити цим мистецтвом.

Малярство на склі - це такий вид мистецтва, коли зображення малюється з іншої сторони скла, а те, що ми бачимо потім - це ніби зворотній бік картини. Це теж додає цікавості.

Уперше спробувавши на заняттях з декоративно-прикладного мистецтва, малювання на склі мені дуже сподобалося. Після цього я і почала працювати у цій техніці.

Ця техніка мені подобається тим, що скло з часом не дає фарбі потьмяніти. Якщо картини мальовані на полотні, дереві з часом могуть стати темнішими, фарба - вицвісти, потьмяніти. Скло зберігає усю дзвінкість фарб. Навіть давні картини на склі зберігають початковий вигляд, фарби не втрачають своєї яскравості. Навіть ікони на склі, які зберігаються у музеях, вони яскраві, як тільки учора намальовані, хоча їм понад 100 років.

Ви якось популяризуєте це мистецтво? Де можна дізнатися більше про нього?

Коли я вже досягла перших успіхів, захотілося поділитися цим мистецтвом з іншими. Я почала проводити майстер-класи для дітей і дорослих. Навіть у дитячих садочках для вихователів - а вони потім уже проводили заняття з дітьми, малювали на невеличких скельцях.

Не дивлячись на складність цієї техніки, її добре опановують діти навіть раннього віку. Звичайно, цю техніку трішки адаптуємо до дітей. Якщо у традиційному зображенні контур малюють тушшю, то діти його малювали за допомогою звичайного маркера. Він легше лягає на скло. До того ж туш може розлитися, потекти, десь залишити пляму. Маркером дитина малює вільно, як олівцем, і не відволікається на якісь технічні сторони роботи.

Традиційно зафарбовування роблять олійними фарбами. А діти розмальовували гуашшю, змішаною з клеєм ПВА. Просто олійні фарби передбачають розчинники, які можуть бути шкідливими для здоров'я дитини.

Приємно, що це подобається і дітям, і студентам. У мене підростає донька, яка теж захоплюється малярством на склі. Майбутнє у цього мистецтва є.

Цікаво: це традиційне ремесло чи сучасне ноу-хау?

Це мистецтво прийшло в Україну ще у 19 ст. Спочатку - у західні регіони, а потім поступово поширилося на східні. Корені мистецтва малярства на склі були ще за часів Риму, Візантіії. Можна сказати, що вітраж - це далекий-далекий родич картин на склі.

Спочатку в Україні розмальовували невеликі пляшечки, на них зображували візерунки. Поступово це трансформувалося у народну картину на склі.

Іконами на склі називалися народні ікони, бо вони малювалися без дотримання церковних догм. Їх вішали у хатах, можливо, у придорожніх каплицях. Виконували вони дві функції: релігійну та естетичну.

Часто не замальовували все скло, а підкладали золоту чи срібну фольгу, щоб надати більшого сяйва роботі.

Які мотиви, стилі у жанрі малярства на склі були популярними раніше? Що користується попитом зараз?

Цікавий факт, що раніше на заході були розповсюджені більше народні ікони на склі, а на сході - народні картини на склі. Класичні сюжети народної картини часто повторювалися. Наприклад, у Полтавському художньому музеї (Галереї мистецтв) знаходиться картина на склі невідомого автора «Тікай, Петре, з Наталкою, бо йде мати з качалкою». Я теж знайшла картину на цю тему. Існували улюблені сюжети народних майстрів, які тиражувалися. Багато творів я зустрічала однакових. Вони були зібрані у різних домівках, намальовані різними художниками, використовувалися різні фарби, але сюжет, контур, був однаковий. Це свідчить про те, що художники використовували спеціальне кліше як у народних іконах, так і у картинах.

Народні ікони, мальовані на склі, не вішали у церквах, бо інколи саме завдяки цьому дзеркальному відображенню могли бути казуси. Наприклад, хрестилися іншою рукою, ніж треба. Загалом, народні ікони відрізняються аскетизмом. Наприклад, Свята Варвара часто зображувалася з рум'яними щічками, усміхнена, з перлами, інколи навіть з трохи відкритими грудьми.

Для Полтавщини це був традиційний вид народного мистецтва. Хоча за останні 50 років 20 ст. це мистецтво майже забулося. Мало хто знав про це.

Щодо сучасного малярства на склі, то я зараз проводжу майстер-класи для студентства, школярів.

Малярство на склі передбачає яскраві, локальні кольори. Не складні відтінки, а чисті, яскраві кольори. Для Полтавщини характерні червоний, зелені, сині, жовті гами.

Думаю, що у скла є великі потенційні можливості.

З чого розпочати, коли хочеться самому намалювати картину на склі?

Можна спочатку просто попробувати помалювати на склі. Замість туші, наприклад, використати звичайний маркер. Він дуже гарно лягає на скло. Це буде контур.

Загалом, починати треба зі створення ескізу, його переносять на іншу сторону - створюється дзеркальне зображення ескізу. Його треба просто підкласти під скло, на якому ми будемо працювати. Обводять контур і поступово заповнюють ділянки певною фарбою. Це може бути гуаш з додаванням клею. Це для того, щоб спробувати. Загалом, традиційні інструменти - це туш, перо, олійні, або темперні фарби.

У цій роботі найголовніше - це ескіз. Найцікавіший момент, коли робота сохне, а хочеться подивитися, що вийшло там, з іншого боку. Іноді майстер сам до кінця не може уявити, як картина виглядатиме з іншої сторони. Я інколи теж трошки помалюю, а потім переверну, погляну...

Окрім картин, якими можна прикрасити офіс чи квартиру, де ще застосовують цю техніку?

Зараз є дуже багато різних матеріалів. Є спеціальні фарби для скла - прозорі. Можна розмалювати будь-яка скло. Коли мистецтво малювання на склі з розвитком друкованої продукції почало потроху зникати - не треба було малювати на склі, а достатньо було просто підкладати готові паперові картини, то використовуючи цю техніку почали робити обрамлення на фотографії. Я зустрічала роботи, де на склі рамочок для фотографій малювали квіточки і так прикрашали фото.

Чи виконували ви якісь спеціальні замовлення? Скільки приблизно коштують картини на склі?

Мені доводилося виконувати замовлення. Проте я намагаюся робити те, що мені подобається. Переважно люблю тематику українських звичаїв, обрядів, історії України, народні сюжети. Схиляюся саме до цього. Це мені близьке.

Найчастіше замовляють класичні сюжети народної картини - «Козак Мамай», «Дівчина і козак біля криниці». Загалом, сюжети, пов'язані з побутом, обрядами, звичаями нашого народу. Загалом, за 7 років я намалювала до сотні картин.

Я зараз намагаюся не продавати свої твори, бо хочу зібрати певну кількість і зробити персональну виставку. У мене вже багато було виставок, але персональної не було.

У якій техніці, стилі ви працюєте?

Єдиної техніки немає. На склі, якщо захотіти, можна намалювати будь-що: і портрет, і пейзаж, і натюрморт. Стиль може бути різним. Якщо звернутися до історії, зокрема, творчості корифеїв малярства на склі - це Іван Сколоздра з Західної України та Анастасія Рак родом з Полтавщини, то їхні техніки різняться, хоча вони обоє малюють на склі. Якщо в Івана Сколоздри чіткий контур і він не виходить за її межі, то Анастасія Рак навіть контур малює маленькими рисочками. Вона може виходити за його межі, створювати якісь живописні плями на склі, змішувати кольори просто на склі. Це теж дуже цікавий ефект.

Чи популярне малярство на склі сьогодні?

Я їжджу на виставки, буваю на ярмарках.. Мені дуже приємно, що, наприклад, років п'ять тому, коли я приїхала у «Пирогово» на традиційний весняний ярмарок, то я зустріла роботи малярства на склі лише Анастасії Рак (син привіз) і все. Хоча самих майстрів було дуже багато - до 500.

Відтоді минуло десь 5 років. Нещодавно я знову повернулася з «Пирогово», то таких майстрів уже було п'ятеро. Ми з ними поспілкувалися, обмінялися координатами. Це дуже приємно, що ця техніка не зникла і продовжує розвиватися. Для цього і влаштовуються майстер-класи, прес-конференції, щоб хтось побачив, захопився цим мистецтвом і почав працювати.

Зараз у педагогічному університет ціла група студентів четвертого курсу ОМ-45 цікавляться малярством на склі. Вони навіть влаштували виставку своїх робіт у рамках конференції «Мистецтво у реаліях сучасності». Картини - достойні.

Наскільки довговічні такі роботи, адже скло легко б'ється?

За сім років, відколи я працюю у цій техніці, у мене розбилося лише дві роботи. Одна була невдало закріплена, погано підвісили. А інша - коли натиралася, дуже сильно на неї натиснули. Якщо є ескіз, то картину можна відновити. Одну роботу я ще не встигла повторити, а одну, яка розбилася першою, повторила. Це не складно.

Я використовую скло зі звичайної фоторамки. Тут уже не треба забивати гвіздочки, як раніше. Коли я тільки починала займатися малюванням на склі, то доводилося замовляти рами, забивати гвіздочки, якими це скло закріплювалося. Зараз можна просто вийняти з фоторамки картон, вийняти скло, намалювати на ньому, а потім у цю ж рамку вставити роботу, картонку і закріпити. Сама техніка не складна, просто вимагає часу і терпіння.

Чи багато часу потрібно, щоб намалювати одну таку картину?

Найбільше часу я витрачаю на створення ескізу. Загалом, контур можна зробити за день. А розфарбовування - заливка фарбою площини - може зайняти днів 2-3. Все залежить від складності. Якщо багато дрібних деталей, то навіть контур малюється довго. А є роботи, які швидко можна створити. Єдине, що вони довго сохнуть. Наприклад, взимку фарба може і тиждень сохнути. Улітку трошки швидше.

Мотиви своїх робіт ви вигадуєте самі, чи черпаєте з якихось джерел?

Мотиви вигадую сама, бо якби десь змальовувала, то це був би плагіат. Я казала, найдовше створюється ескіз. Його треба продумати, виносити, можливо, десь піддивитися навіть костюм якоїсь епохи, щоб бути правдивим.

Фото Новини Полтавщини