Про це, зокрема, зазначили під час прес-конференції в ІА «Новини Полтавщини» Міністр житлово-комунального господарства Олександр Попов та голова Полтавської облдержадміністрації Олександр Удовіченко:

Попов: Уряд сьогодні, у тому числі наше міністерство, включивши 5 швидкість, планує займатися реформуванням системи житлово-комунального господарства. Саме на Полтавщині є багато позитивного досвіду. У Миргороді ми розглянули можливість реалізації цікавих проектів, які дадуть можливість отримати Україні нові підходи та можливість вирішити питання з переробки побутових відходів, питання щодо забезпечення населення України якісними послугами тепла та гарячої води.

У Хоролі ми бачили приклади уже реалізованих програм, пов'язаних з початком роботи об'єднань співвласників багатоповерхових будинків (ОСББ).

Думаю, що вам було цікаво дізнатись про те, що навіть на території одного регіону ми можемо мати різні підходи, пов'язані з використанням різних джерел енергозабезпечення. Наприклад, комунальної теплоенергетики, починаючи з відходів, торфу, вторинних ресурсів, модернізації існуючих систем, які працюють на природному паливі.

Мета нашої поїздки - підтримати ініціативи, які є у регіоні. У Комсомольську, Кременчуці уже є практичний позитивний приклад. Ми готові їх підтримати та об'єднати зусилля для подолання проблем. Перш за все - це об'єднання місцевої, регіональної влади, Уряду. По-друге - населення України. Я переконаний у тому, що об'єднати Україну, зробити наших людей ще більш патріотичними можна і за рахунок реалізації соціально значимих проектів у сфері житлово-комунального господарства.

Нагадаю, що протягом 5 років, згідно з програмою реформування і розвитком житлово-комунального господарства, Уряд передасть регіонам 20,5 млрд. грн. для реалізації регіональних програм, реформування і розвитку систем житлово-комунального господарства. Основний напрямок - це наведення ладу в експлуатації житла, формування ринкових відносин. Це стосується як великих міст, так і депресивних територій та сіл, де повинні бути більш соціальні підходи, щоб навести порядок.

Один із важливих напрямків - енергозбереження. На це також буде виділено десь 8 млрд. грн. за 5 років. Але хочу підкреслити, що основний ресурс, який ми хотіли б отримати в процесі розвитку ЖКГ, - ресурс не бюджетний. Це інші джерела фінансування. 60-70 млрд. грн. треба залучити в систему ЖКГ протягом 5 років. З них приблизно 40 млрд. грн. - це кошти, які ми можемо отримати при співпраці з бізнесом, з міжнародними фінансовими установами, навчаючись працювати з комерційними банками. Це дуже перспективні напрямки, за якими сьогодні в Україні вже працюють. Наше завдання - об'єднати, підтримати ініціативи та найближчим часом показати можливість вирішення дуже складних проблем із використання різних підходів у всіх регіонах України. Я впевнений, що Полтавщина повинна бути (і вона до цього практично готова) лідером у вирішенні проблем ЖКГ.

Ви сказали, що Полтавщина має бути лідером, а чи є в інших областях подібні досвіди прогресивні?

Так, вони є практично у кожному регіоні. Львівська область, сам Львів, наприклад. Практично скрізь є 2-3 лідера, які ми визначаємо як міста-партнери міністерств. Це означає, що крім загального підходу, який буде в цілому впроваджений у державі щодо вирішення проблем ЖКГ, міста-партнери матимуть окремі договори співпраці з самим міністерством. Ми намітили спільну програму з реалізації таких заходів, що дозволить протягом 2-3 років у цих населених пунктах досягти максимального ефекту від реформи ЖКГ, а, може, і завершити ці процеси.

Загалом, будь-яка реформа повинна базуватися на власному вітчизняному позитивному досвіді. Хоча негативний досвід є теж запорукою, щоб не зробити помилок потім. Наприклад, вирішення санітарних проблем у Миргороді може бути прикладом для Комсомольська чи Кременчука. А вирішення проблем житлового фонду у Комсомольську може бути прикладом для Миргорода.

Обмін досвідом є дуже важливим напрямком, який ми хотіли б системно організувати і реалізувати у роботі нашого міністерства. Зараз сформована група фахівців, завдання якої - популяризація позитивного досвіду, який є на території Полтавської області і в цілому в Україні та передача для вивчення і залучення до реалізації подібних проектів на інших територіях.

Це ви кажете про банк даних?

Ні, банк даних, про який ми говорили у Миргороді, - це інформація про наявність проектів, готових на тих чи інших підприємствах ЖКГ, або в органах місцевого самоврядування, де вже на сьогодні є готовність отримати інвестиційні ресурси. Це можуть бути і бюджетні ресурси, і ресурси, залучені від міжнародних фінансових організацій. Це один банк даних.

Другий банк даних - це інформація про підприємства, організації, наукові організації, дослідні організації, які на сьогоднішній день мають у рамках нашої держави інноваційні розробки, наукові, інноваційні і прикладні розробки, на яких виробляється обладнання конкурентне з обладнанням світового рівня.

Доступ до цієї інформації є тільки у міністерстві чи в місцевих органах влади?

Ми розпочали формувати таку інформацію. З середини наступного місяця це буде той початковий обсяг, який можна оприлюднити. Цим займається агентство підтримки ЖКГ - державне підприємство, яке утворене міністерством і працює як відомче міністерство організації.

Що ви сьогодні винесли із відвідин підприємства «Полтававодоканал», що цікавого і перспективного почули?

ОП «Полтававодоканал» - це один із найбільш передових колективів і підприємств України. Це підприємство має дуже багато практичних ініціатив щодо організації роботи: залучення сучасних технологій, впровадження енергозберігаючих технологій. Ми останній раз були тут у 2007 році. Я тоді теж був Міністром ЖКГ. Прем'єр-міністр Віктор Янукович заїжджав, щоб познайомитися з роботою цього підприємства. Навіть за ці 2 роки підприємство зробило дуже багато у впровадженні сучасних інноваційних технологій. Сьогодні, на жаль, підприємство має проблеми фінансово-економічні, які потребують втручання, думаю, усіх рівнів влади. Я впевнений, що тут є величезний потенціал, щоб дійсно бути прикладом для інших підприємств України.

Ви сьогодні казали, що протягом 4 років буде надаватися якась фінансова підтримка об'єднанням співвласників житлових будинків. Як їм бути після 4 років?

Щодо фінансування програм, пов'язаних з підтримкою ОСББ, то є різний досвід у світі. Взяти наших колишніх партнерів чи побратимів, наприклад, країн Балтії, Польщі. Там приймалося рішення в один час, тобто - з такого числа всі житлові будинки передавались на баланс об'єднанням, автоматично утворених у зв'язку з прийняттям закону.

Я вважаю, що ми повинні в України мати, так званий, ліберальний період, щоб через державну підтримку таких ініціатив людей, тобто власників квартир, об'єднатись, запропонувати проекти пов'язані з наведенням порядку у житловому фонді (ремонти покрівлі, підвалів, під'їздів і т.д.), отримати грантову допомогу від держави. Може, вона не буде значною, адже на ремонт треба багато коштів, але треба вирішити хоча б основні проблемні питання.

Такий процес, думаю, Україні потрібен. Ми його визначили у Програмі реформування ЖКГ на 5 років, включно до 2014 р. Я переконаний, що далі потрібно зробити таким чином: держава говорить - хто не встиг, той запізнився.

Навіщо нам потрібен такий перехідний період? - Щоб сформувати ментальність людей, з урахуванням того, що мешканці цих квартир і є їхніми власниками. Крім них ніхто не визначить, як краще використати кошти, які вони платять за квартплату, що потрібно ремонтувати у першу чергу і т.п. Тобто у майбутньому, щоб стримати зростання тарифів, треба щоб будинки мали власника.

Ми будемо у кожному регіоні організовувати навчальні центри. Я пропоную, якщо ви не заперечуєте, визначити учбовий заклад і на Полтавщині. Наприклад - техуніверситет. На їх базі можна створити курс, який навчатиме людей, що хочуть бути організаторами та керівниками об'єднань співвласників, готуватиме їх до керівної роботи.

У тих регіонах, де буде більшість таких вузів, відповідно буде і більша підтримка держави?

Попов: Ми плануємо так спрямовувати бюджетну політику, щоб вона мотивувала до кінцевого позитивного результату, щоб державні кошти йшли за конкурентоспроможною ініціативою. Ми запропонували такий підхід: наявний ресурс на 5 років підтримки ОСББ у розмірі 10,5 млрд. грн.  ділимо на кількість об'єднань ОСББ і потім перемножуємо на кількість таких об'єднань у кожному регіоні. Тобто визначаємо суму інвестицій, яка буде спрямована у той чи інший регіон. Якщо у полтавському регіоні вдвічі збільшиться кількість об'єднань, то фінансування теж збільшиться вдвічі за рахунок фінансування з державного бюджету цієї програми.

Удовіченко: Досвід є різний. Ми знаємо також європейський досвід. Стимулююча підтримка фінансами держави  - це, на мій погляд, найефективніший спосіб. Щось інше зараз навряд чи можна придумати, адже маємо обмежені фінансові ресурси. Ми сьогодні повинні спонукати до об'єднання жителів, пояснити, що тільки цей шлях поліпшить обслуговування житлових будинків і т.д. Той, хто перший прийшов, матиме найбільшу підтримку. Звісно є економічна складова - багато бідних людей. Але той, хто не буде цього робити і сподіватиметься на радянські принципи, той буде у програші. Треба зламати старий підхід - іншого виходу немає.  

Попов: Люди бояться підняття тарифів. МінЖКГ провело розрахунки як зменшити поріг нарахування субсидій для тих, хто працює, щоб більше людей мали змогу отримувати підтримку держави. Ми запропонували зменшити цей поріг до 15%, аби люди, як і пенсіонери, мали право отримувати субсидію. Але, якби держава їх не підтримувала, все одно мешканці повинні витрачати й свої кошти на підтримку житла.

Ви неодноразово наголошували, що найближчі роки на реформування треба 60-70 млрд. грн. За рахунок чого ці кошти і на яких умовах?

Це цікава тема для бізнесу. Як ви розумієте, ЖКГ - бізнес, який буде існувати стільки, скільки людина існує, адже є потреба у цих послугах. Тому за цей ринок йде жорстка конкуренція в світі. У нас цього нема, бо нема цивілізованого підходу. Я запевняю вас, як Міністр, якщо не вдасться цього року, то наступного точно збудуємо цивілізовані стосунки, щоб дати можливість працювати підприємствам ЖКГ. Певні законодавчі акти і механізми вже продумані і подані. Ми дамо можливість нормально і цивілізовано працювати підприємствам ЖКГ. У нас така зношеність мереж і обладнання, що витрати на енергоресурси в 2-4 рази більше, ніж в Європі. І окупність проектів заміни на нові технології - навіть року нема, а в середньому 2-3 роки. Таких проектів в Європі не існує сьогодні. Якщо там щось і оновлюється, то це за 10 років, бо вже все модернізовано.

Якщо до нас заводити зайомні ресурси і вкладати в енергозбереження, то ми маємо дуже швидку окупність і можливість далі їх впроваджувати. Наприклад, Світовий банк надає кошти надає на 20 років під 4% річних, з відстрочкою платежу по обслуговуванню цього займу терміном на 5 років. На таких вигідних умовах не використати і не взяти ці ресурси - це не по-господарські.

У нас відкриваються також великі можливості на умовах оренди чи концесії співпрацювати з бізнесом. Зараз через недосконалість законодавства у взаємовідносинах між органами влади, концесіонерами чи орендаторами є конфлікти. У нас зараз на виході в другому читанні законопроект про особливості оренди і концесії, який вирішить всі питання. Також ми на прикладі проблемних підприємств в Україні почали крок за кроком відпрацьовувати ті питання, які заважають залученню інвестицій. Ми впораємося цього літа з цим і створимо всі умови, щоб приватні інвестори приходили на найбільш запущені підприємства, де треба вкласти багато коштів. Такі проблемні об'єкти є найбільш привабливими для потенційних бізнес-партнерів. Це реально, щоб стабілізувати ситуацію в ЖКГ.

А коштів ніколи не буде достатньо, бо поки будемо ці технології запроваджувати, з'являться інші. Це - постійний процес. Але якщо ми виконаємо це завдання, то стабілізація і покращання послуг якості буде явними і стабільно працюватиме система ЖКГ.

Ви говорили про пільги фінансування тих людей, які переходитимуть на індивідуальне опалення чи встановлення лічильників. Яким чином надаватимуть їм пільги?

Ми хотіли відпрацювати механізм, коли будь-яка особа, яка хоче встановити лічильник води, газу чи тепла у власному приватному будинку або у квартирі, могла б взяти ссуду на певний термін. Це - швидкоокупний проект. Ми у Комсомольську 7-8 років тому реалізували його. Хотіли цьогоріч запровадити цей проект і на рівні держави. І таким оператором могло б виступити Агентство розвитку ЖКГ, як наше відомче держпідприємство. Але з юридичної точки зору ми не можемо надати займ населенню. Тому є домовленість з Міністерством фінансів відпрацювати механізм, згідно з яким, наприклад, Ощадбанк матиме таку Програму, яка дозволить надавати підтримку на займ, у тому числі і на встановлення систем індивідуального опалення. Така програма успішно працює у Луганську через Фонд підтримки сільських забудовників. Її треба відпрацювати і по всій Україні.

Удовіченко: Елементи такі є й на Полтавщині, коли Фонд сільських забудовників надає кредити на встановлення опалення. Звісно, обмежені фінансові ресурси, але ця програма працює і в нашій області.

Під скільки відсотків такі позики?

Попов:  Позики такі - без обслуговування кредиту, без процентних ставок. У нас в Програмі реформування є стаття на погашення кредитів, які залучаються на енергозберігаючі технології. 22 млн. грн. цьогоріч залишили по цій статті, щоб підтримати деякі проекти. Ми можемо з Ощадбанком розробити проект - визначити якусь суму на обслуговування кредиту, а через міністерську програму взяти на себе ці відсотки. Всерівно держава виграє, бо заощадить енергоресурси.

ОССБ одразу створять у новобудовах, які зведуть протягом 5 років, чи їх здаватимуть на баланс ЖЕДів?

Житловий кодекс передбачає обов'язкове створення ОСББ у новобудовах. Буквально у середу прийнята Постанова Кабміну, яка розблокувала держпрограму будівництва доступного житла. 30% від вартості житла буде брати на себе держава і пропонуватиме у партнери тих людей, які є на черзі при органах місцевого самоврядування (ОМС). При їх готовності бути на 80% партнерами можна реалізувати ці програми. Я у Комсомольську це питання обговорив - ще 20% могли б взяти на себе роботодавці. Якщо це бюджетники - міг би взяти на себе місцевий бюджет. Це б дало можливість працювати і будівельникам. А це робочі місця для мешканців цієї території. Тому розвиток будівництва є стратегічно важливим, такими програмами ми підтримуємо будівельників.

Наступного року будуть реалізовувати такі проекти, у кожному регіоні визначать 10 будинків житла. При цьому інженерні мережі житла буде готувати міністерство з питань будівництва і регіонального розвитку, які матимуть кошти для підготовки площадки житла. Це дасть можливість таким програмам як доступне житло реалізувати квадратні метри за більш доступну для людей ціну.

На Вашу думку, яка краще форма, що краще приживеться: оренда чи концесія?

Практика світова позитивно оцінює як оренду так і концесію. Вважаю, що концесія - більш цікавий варіант, на більший термін й інвестовані кошти - за умови договору. Концесіонер зобов'язується визначену суму вкласти в оновлення основних фондів підприємства. Після 20-річної концесії це підприємство з покращеними технологіями знову передається ОМС. І протягом всього часу власність не змінюється.

А орендар, що вносить інвестиції, має право їх собі повернути. Якщо можна винести їх - це можливо. А якщо це технологія чи заміна мереж -  виникає конфлікт. На мою думку, більш зрозумілим є механізм концесії, адже захищені інтереси територіальних громад.

Провали каналізаційних колекторів майже щодня трапляються у Полтаві. А "Полтававодоканал" ситуативно ці аварії ліквідує, бо зношеність мереж - 80% і немає коштів на заміну. Чи плануються зміни на краще в цьому питанні? 

Ця інвестиційна програма, яку Уряд на сьогодні реалізує і про яку вам розповідаю, якраз і спрямована на те, щоб замінити в тому числі і мережі в системі водопровідно-каналізаціного господарства. До речі, 80% зношеність мереж - забагато. Немає такої складної ситуації у регіоні. Думаю, десь 35% - зношеність каналізації. Безумовно проблема є, кошти потрібні великі. Впевнений, що ми могли б залучити наші заводи з виготовлення сучасних труб. Цікаво було б співпрацювати з міжнародними організаціями на великий термін часу. Якщо ми зараз почнемо за власний кошт вирішувати, то треба буде збільшити тарифи у рази, а цього населення може не витримати. Єдиний вихід - співпраця і механізми дешевих інвестицій та зайомних ресурсів.

Удовіченко: Як приклад, скажу, що у нас двері не закриваються від потенційних європейських інвесторів - чехів і німців. Вони там не мають об'ємів роботи у цій галузі і ми для них - величезний ринок. Вони прийдуть, тільки ми створимо нормальні умови, зокрема, по концесії. Наприклад, по теплоенерго у нас ризикована величезна котельня по вул. Ціолковського мікрорайону "Алмазний", де мешкає 80 тис. людей. Якщо там станеться аварія, можуть бути великі проблеми. Є зараз різні схеми, щоб передати підприємство чи частково втілити проект - щоб люди були готові внести інвестиційні кошти, модернізувати систему котельні, дійти до кожного будинку.

Тільки треба відкрити і дати можливість бізнесу прийти. Вони готові брати західний ресурс кредитів, а не наш дорогий за відсотками і виробити таку схему законодавчу, щоб було реальне забезпечення під проект. Іншого шляху немає. Водоканал - може лише в аварійному режимі робити. Ми декілька років рятували по Сінній-Котляревського колектор.

Чому обласна рада не визначила виконавця комунальних послуг водовідведення, адже порушується законодавство? Мешканці самі платять за повірку лічильників, бо виконавець надання послуг водопостачання досі не визначений. Є офіційна відповідь водоканалу, що облрада не визначала водоканал виконавцем послуг.

Удовіченко: Думаю, це інсенуація... Наше обласне підприємство, водоканал, не хоче брати на себе відповідальність. Думаю, йде перевід стрілок. Я зафіксував цю ситуацію.

Попов: Ця проблема є у багатьох містах. Справа у тому, що визначення виконавців послуг визначено нормативом за умови погодження тим, кого визначають виконавцем послуг. Підприємствам нецікаво робити себе виконавцем послуг. Виникає тупікова ситуація, як з "Київенерго".

Щоб виконати цю роботу не за рахунок населення, треба збільшити тариф на виконання цих послуг. Все це відбивається на споживачах.

Скільки років і коштів треба Україні, щоб привести питну воду до світових стандартів?

Попов: Сотня мільярдів доларів для світових стадартів. Якщо ми виберемо цей шлях очищення на очисних спорудах, а потім подаватиме воду по зношених мережах, то матимемо проблему вторинного забруднення води. Тому правильніше і дешевше, наприклад, у мікрорайоні встановити систему доочистки води, або у дитсадку чи лікарні встановити систему доочищення. Таким чином подавати якісну воду, але за іншою технологією. Це реальніше зробити. Цей підхід існує у світі.

Треба також активніше залучати технології енергозбереження, адже є випадки, коли ми споживаємо електроенергії у 3 рази більше і втрати води є до 80%. Тобто піднімаємо одиницю води, а лише 20% доходить до споживача.

Какие будут изменения в Программе "Питна вода"?

Хоча вона приймалася у 2004 році, але була продумана наперед і концептуально я б нічого у ній не змінював. Вона йде по 3 напрямкам. Інша справа - кошти на реалізацію цієї програми наразі замалі. Треба індексувати і збільшити видатки на її реалізацію.

Створення ОССБ, розкажіть, з чого мешканцям починати?

Є закон про ОССБ, який практично визначає цю процедуру. Потрібна ініціатива людей - рішення 50% мешканців будинку плюс один голос про утворення ОСББ. Потім вони визначають людину, якій довіряють і яка має право підпису під установчими документами. Проходить реєстрація. До речі, будь-який орган місцевого самоврядування у цьому напрямку надасть консультації та юридичну підтримку.

З моменту отримання печатки - це і є об'єднання співвласників багатоповерхових будинків - не прибуткова організація. Вона не оподатковується і не веде господарської діяльності, але веде ефективну організацію житла.