Сьогодні про це розповів координатор Громадської ініціативи «Оновлення країни», колишній голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко. Під час відвідин Полтави та зустрічі з громадськими активістами та журналістами, він висловив переконання, що Україна потребує повномасштабного системного оновлення.

Під час прес-конференції в ІА «Новини Полтавщини» Валентин Наливайченко підкреслив, що його громадська ініціатива "Оновлення країни", насамперед , має на меті змінити на краще життя в Україні - у співпраці з громадськими організаціями, з організаціями малого українського бізнесу та зі студентськими молодіжними організаціями. На його думку, саме громадські діячі є  однодумцями і партнерами ініціативи "Оновлення країни".

«Нібито всі політики визнають, що життя в країні є поганим, але дій немає жодних. Відтак із громадської організації ми визнали, що пріоритети нашої діяльності: підвищення життя добробуту громадянина; всі питання боротьби зі свавіллям чиновників і корупцією в усіх куточках України; державний суверенітет та об'єднання; сильна європейська держава» - зазначив Наливайченко.

За його словами, у Полтаві та в інших містах і селах України знизу догори до кінця серпня створять програму оновлення країни, яка відповідатиме реальним потребам людей. «Це - саме ті конкретні питання, які ми чуємо від громадян під час зустрічей. Будь-яке питання або проблема, яка має бути вирішена вже зараз владою, або пізніше вже тими людьми, які будуть обрані, і сподіваюсь будуть краще розуміти людей, всі ці питання ми включаємо в програму» - сказав Наливайченко і додав: «Для нас важливим і принциповим моментом є те, що ми не сидимо в жодному партійному офісі, ми не їздимо на "Mersedes". Ми виходимо з того, що не політтехнологи мають створити чергову структуру, а саме конкретні проблеми людей, які потребують вирішення».

Також Валентин Наливайченко відповів на запитання ЗМІ та на найретинговіші запитання інтернет-користувачів:

Скажіть, будь-ласка, чи не переросте ваша громадська ініціатива у політичну партію як це траплялося часто з громадськими організаціями?

Ми не хочемо, щоб на нашій базі створювалася 179 політична партія в нашій державі.

Більше того, наша громадська ініціатива і наші партнери, ми хочемо бути позапартійними і ми такими і є. Вважаємо, що партії себе дискредитували і це саме ми чуємо від людей.

Принцип партійності на прикладі Полтави, Полтавської міської ради, це приклад того, як до влади зайшла банда. Забирає зі зброєю у руках в українських малих підприємців їх бізнес, контейнери, прикриваючись посвідченнями народних депутатів або ж їх помічників. Це при тому, що жодної відповіді на звернення громадян від місцевої прокуратури немає. Жінки, які торгують та заробляють на життя власної родини, - їх б'ють, викидають з робочих місць, називають алкоголіками в ефірі. Тільки тому, що ці люди, які при владі, думають, що громадяни України - це, вибачте, бидло. Це - неправильно. Карателі при владі, які прорвалися туди за партійними закритими списками, в тому числі й у Полтаві, мають піти.

Наша громадська ініціатива підтримуватиме саме такі громадські організації, які страждають від свавілля партійних босів. Разом з тим ця сама політична партія, яка претендувала на українськість, навіть не знає, де знаходиться будинок Скрипників.  А якби й знали, то вулицю точно не вимовили б (Карла Лібкнехта). Жодної копійки цьому музею немає.

Наша громадська ініціатива одразу включила його до нашої програми і будемо підтримувати з тим, щоб він не зник. Тому що це, власне, пам'ятка не тільки української історії, а й європейської.

Нещодавно в Івано-Франківську в ефірі одного з телеканалів ви заявили про те, що потрібно припинити діяльність комуністичної партії України, визнати воїнів УПА борцями за незалежну Україну. Ви справді вважаєте, що в умовах тієї політики, яку веде нинішня влада це реально зробити?

Дякую за питання. Приємно, що в Полтаві знають, що я говорю і Івано-Франківську!

Український суд в січні цього року засудив більшовицьке керівництво за створення і власне скоєння геноциду в Україні більшовицьким керівництвом. Це - перша позиція, яка є для нас важливою. Ми поважаємо український суд і ті матеріали, які знаходяться в кримінальній справі і засуджені українським судом. Що стосується борців за незалежність, учасників українського визвольного руху всіх без виключення, ми вважаємо, що вони потребують визнання у власній державі як борці за незалежність разом з українськими козаками, які воювали багато-багато століть і до того. Їх пам'ять повинна бути вшанована, вони мають отримувати належний соціальний статус. А найголовніше - це те, що мають бути відкриті всі правдиві історичні документи щодо українського визвольного руху та щодо всіх репресій проти цього руху з боку радянської влади і Компартії.

Прокоментуйте тоді нещодавнє рішення Донецького суду…

Це все - нерозуміння злочинної політики проти людини. Такі самі ініціатори пам'ятників Сталіна, які ніколи не були на Соловках, а якщо й були, то лише у вигляді конвоїрів… нам з ними точно не по дорозі. Так само я оцінюю намагання дискредитувати Бандеру і Шухевича. Не випадково, що вибрали Донецький суд...З тим, щоб зробити вигляд, що нібито в Донецьку живуть інші люди. Та там живуть такі самі українці. І геноцид якраз і відбувся в Донецькій, Ворошиловградській (тепер Луганській), Харківській областях. Спочатку людей там голодом заморили, потім репресіями порозстрілювали, а тепер роблять вигляд, що нібито в Донецькій області хтось заперечує незалежність нашої держави або героїв визвольних змагань.

Зараз потрібно мати якісні підручники з історії українською мовою як у Львові так і у Донецьку, Криму і Харкові.

Сьогодні Дмитро Табачник заявив, що з підручників будуть викинуті Ліна Костенко і всі ті українські автори, визнані класики, які ще живі. Будь ласка, прокоментуйте.

У мене перша базова вища освіта -  вища філологічна все ж таки. Радянська влада вже викидала Булгакова. Я сам вчився  і нам декан не дозволяв вечори пам'яті Булгакова проводити, а тільки вечори пам'яті "правильних" радянських письменників. Тому, якщо це правда і така заява була, то доля цієї заяви буде така сама, як було за радянських часів, коли існувало дві історії. Одна - правдива, яку знав народ і буде знати і її нікуди не викинеш. А друга - надумана, та, що піддана цензурі. Ми разом з молодіжними студентськими організаціями не будемо мовчки спостерігати, а будемо публікувати правдиву історію.

Як ви розцінюєте зараз розвиток громадянського суспільства? Чи не вважаєте ви діяльність громадських організацій дещо обмеженою?

В порівняні з деякими нашими сусідами, ми - «продвинуті» . Що стосується того, на що здатні громадські організації, особливо молодіжні, то наведу як приклад закон №2450. Саме позиція громадських організацій по всій країні стала на заваді ухвалення цього закону про створення поліцейської держави. Відтак мій висновок, що громадянське суспільство - досить сильне, питання лише в скоординованості дій.

Розкажіть будь-ласка про ваше навчання в Академії зовнішньої розвідки РФ (1991-93 рр.). Як Вас туди допустили, ви були громадянином Росії? Ви працювали на російську розвідку? Це добре, це значить ми не підробили питання, якщо це дійсно найрейтинговіше питання.

В принципі я на це питання вже відповідав, але можу ще раз повторитися. Перше - я ніколи в цій академії не навчався в Росії, а ось в інституті розвідки Радянського Союзу, дійсно, навчався після Київського університету. Я тоді був відібраний в інститут розвідки як останній українець, бо знав добре іноземні мови і мене навіть перевіряли на детекторі брехні.

А після 1991 року наша держава, слава Богу, відновила незалежність, то як будь-який українець я повернувся у власну державу. І не закінчивши до кінця навчання, у 1993 році склав екстерном іспити.

Я не працював жодного дня ні в російських, ні в українських спецслужбах тоді, змушений був звільнитися і піти у малий бізнес заробляти на життя. Потім, коли вже створювався український МЗС, з 1994 року почалася моя дипломатична кар'єра...

В недавньому інтерв'ю пана Вятровича було сказано, що за останні роки ними було оцифровано дуже багато Архівів ... З якого ресурсу можна все це закачати?

Всі архіви, які були розкриті, і які стосувалися злочинів проти людини, з 1917 по 1991 рік дійсно були оцифровані. Ми передали цифрову базу даних на звернення Київського університету, Львівського національного університету ім. Франка і на веб-сайті СБУ така база даних була до останнього дня, поки я там працював. Зараз - не знаю. Більше того і в Полтаві, я думаю, до цього часу має працювати комп'ютерна інформаційно-довідкова зала на безкоштовній основі, для зручності будь-якого громадянина. Щоб він міг зайти, скопіювати і скористатися цією інформацією. Єдине, що я б сказав, що далі, на моє переконання, треба всі архіви які є в Міністерстві оборони, Службі розвідки та ін. передати до Інституту національної пам'яті.

Чому справа отруєння Президента Ющенка досі не передана до суду? Можливо, це зроблять при цій владі?

Це мені нагадує питання: "Ви знаєте хто вбив Кеннеді?". Слава Богу, в нас вбивства не сталося, але замах був досить серйозним. За отруєнням стоїть дійсно серйозна банда осіб, в тому числі й зі зв'язками в спецслужбах. Всі ці матеріали за моїм підписом направлялися до слідчої групи Генпрокуратури, відтак є переконання щодо того, що справа має перспективу розслідування. Є відповідні експертизи, що отруєння було. Зараз, наскільки я знаю, посилена слідча група Генпрокуратури, замінені слідчі. Відтак, я тільки побажав би колегам з прокуратури, щоб ця справа була передана до суду.

Як ви оцінюєте повернення російських контррозвідників до Криму?

Я висловився як професіонал з цих питань. Наше законодавство, правоохоронні органи, спецслужби - це все повноваження держави. Їм ці повноваження надав народ. Як тільки з'являється іноземна спецслужба на нашій території і здійснює свою діяльність, оцінка одна - це втрата часткова суверенітету держави, юрисдикції цих правоохоронних органів і пряма загроза нашим громадянам. Тому що крім українських спецслужб ще й іноземна спецслужба з'являється і поводить оперативно-розшукову діяльність. А далі в мене великий знак питання. Проти кого? Якщо на нашій території, то проти або України або українських громадян. Відтак в цьому нонсенс. Я був проти допуску таких співробітників у 2000 році, і в 2009 ми нарешті досягли їх повного виведення з території України. Так як я й обіцяв. Що змінилося такого, що ми іноземну спецслужбу повернули на власну територію? Це питання до теперішніх очільників спецслужб.

Валентине Олександровичу, чим є Ваша ініціатива, майбутньою партією, громадською організацією? Чому не приєднуєтеся до вже створених громадсько-політичних організацій. Чим наприклад Вам не подобається Наша Україна чи Батьківщина, або Комітет Порятунку?

Для нас найголовніше - створити програму. І вона не тільки з Полтавської області складається. Відтак стоять питання що робити, з ким робити і як робити. Ми на них дамо відповідь до кінця літа. Далі для нас загальнонаціональний форум, насамперед, громадських організацій та ін. Ми співпрацюємо з усіма громадськими організаціями, які виявляють бажання. Наприклад, якщо Комітет порятунку України - це чудова ідея. Але як тільки з'являється проект чергового вождя, одразу не тільки ми відходимо, а й багато інших чесних людей, які розуміють, що черговий вождівський проект це - не правильний шлях.

Скажите, пожалуйста, можно ли считать то, что у 5-го канала и ТВi отобрали лицензии на частоты, началом передала информационного пространства страны. Является ли это, на Ваш взгляд, репрессиями, цензурой?

Я відверто вважаю, що в цьому питанні є дві головні речі. Все інше є другорядним. Перша і найголовніша - в Україні і 5-й канал і будь-який український медіа-ресурс має бути не переслідуваним, а навпаки, захищатися з позиції держави і, насамперед, з позиції Нацради з телебачення і радіомовлення. Тому, якщо 5 канал не захищає зараз влада, то ми серед тих громадських організацій, які будуть їх підтримувати до кінця. Національна рада, прозорість її роботи - ось ключове питання. Якщо вони говорять про свободу слова, то нехай оприлюднить Національна рада всі позиції, які були до конкурсу.  І найголовніше, хто зараз є членами цієї Нацради? Чи є кворум чи його немає, як і не було? Ось головні позиції. Поки ці органи працюють непрозоро, навіть я можу тільки здогадуватись, як вони ділили ті частоти. То вони мовчали все було добре, а тут раптом...Та ще й більше представник Національної Ради на засіданні повністю визнає провину Нацради.