Голова екологічної комісії обласної ради, депутат Полтавської обласної ради трьох скликань Анатолій Шкарбан погодився прокоментувати запитання інтернет–користувачів, які були на сайті «Новин Полтавщини» з приводу нового Закону про вибори:
Будь ласка, прокоментуйте, ваше
ставлення до нового Закону.
Я вважаю, що повністю досконалих законів
немає. Але новий Закон про вибори, на жаль, лише погіршив попередні
закони, які були при мажоритарній чи пропорційній системах. Це -
гібрид з тих двох виборчих законів, з усіма їх недоліками.
По-перше, в новому Законі немає відкритих списків, які обіцяли всі
партії і політики. Більше того, у Законі заклали інший
механізм: поряд із правом політичних сил висувати своїх кандидатів,
у новому Законі є право відкликати їх із списку навіть за 2
дні до виборів.
Тобто ми отримали не просто закритий за
списками Закон, а й надали можливість зі списків, де видно
кандидатів - в останній момент зняти найрейтинговіших
кандидатів та підтягти в черзі наступних за списком
кандидатів у депутати. А виборці будуть голосувати за
бюлетень, де числяться кандидати, яких уже нема.
Скільки депутатів треба мати в
обласній раді?
В новому Законі наполовину закладені, (і це я
думаю правильно) - представництво Територіальних Громад
(висування кандидатів по мажоритарних округах) і,
водночас, за партійними списками. Тож чисельність майбутньої
обласної ради - 60 або 120 депутатів.
Хоч якби моя воля, то в обласній раді
достатньо було б усього 30 депутатів - як представників 25 районів
плюс 5 міст обласного підпорядкування - таким чином виходило б
представництво всіх громад області.
Якщо казати про те, що обласна рада - орган,
щоб радитися з вирішення проблем області, то в цьому
випадку 30 депутатів - нормально, щоб продуктивно і ефективно
радитись. А 120 депутатів - хіба для того, щоб радіти
тому, що ти став депутатом. У великій кількості людей добре гуляти
чи танцювати на весіллі, але приймати рішення чи радитися у такій
кількості - дуже важко. До того ж є питання фінансування щодо
утримання обласної ради. Тільки на переобладнання зали для сесій
під 120 депутатів, мабуть, піде мільйон бюджетних коштів! А в
подальшому? Не думаю, що виборці зрадіють, що великі кошти із
обласного бюджету направлятимуть на утримання депутатів,
замість фінансування освіти, медицини чи вирішення
інших нагальних проблем. Запитайте на вулиці виборця, скільки
потрібно депутатів - 30, 60 , 90 чи 120? Чи готовий він витрачати
свої податки на їх утримання?
Велика кількість депутатів - це колективна
безвідповідальність. Чим менше депутатів, тим видніша їх роль і
відношення до тієї чи іншої проблеми, бо чітко видно, як хто
голосує і яке приймає рішення. А велика кількість - це начебто, щоб
було зручніше ховатися за чиїсь спини.
Якщо виходити з нинішнього змішаного
виборчого закону, то оптимальна кількість, і та, що є мінімальною,
це - 60 депутатів обласної ради: 30 представників територіальних
громад і 30 представників за партійними списками.
Важко сказати, яке у вересні приймуть наші
депутати рішення. Адже будуть враховувати різні питання. Я розумію
одне: чим більше облрада, тим менше вплив окремо взятого депутата
на результати її роботи, і тим менший вплив окремих депутатських
груп. Наприклад, у раді з 60 депутатів група з 5-ти людей матиме
більший вплив, ніж у раді із 120 депутатів група із 30-ти чоловік.
Це я кажу чисто математично та з досвіду своєї роботи.
З приводу прийняття рішень також наведу
приклад. У шахи грає всього двоє, хоча за спиною може бути багато
радників. Але тих, хто по-справжньому приймає рішення, їх лише
двоє. Ви бачили шахи, в які грає 120 чоловік? Така кількість - це
скоріше концерт чи якесь видовище. А щоб прийняти рішення, треба
щоб було чути голос кожного!
Голосування по кількості депутатів буде в
деякій мірі показовим щодо завдань, які ставлять перед собою
політичні сили на цих виборах. Мені, як кандидату в депутати,
вигідніше було б мати більше місць у раді - адже можливість пройти
є більшою. Але як депутату мені здається кориснішим для громади,
для якості роботи та збереження бюджетних коштів, мати меншу
кількість депутатів.
Чи можна одночасно кандидувати в депутати, а також
на посаду селищного чи міського голови?
Я вже чув подібні заяви від мерів окремих
населених пунктів області. Люди хочуть балотуватися одночасно по
різним спискам - і в раду і на мера. Це можливо, але при отриманні
мандатів - треба обрати лише один. Коли кандидати заявляють, що
вони будуть і депутатами, і мерами одночасно - вони, м'яко кажучи,
говорять неправду. Такого в нинішньому законі немає. Думаю, тут є
їхнє бажання утриматися хоч в якійсь представницькій владі. А
потім, після виборів, мати можливість обрати кращий варіант. До
речі, якщо його оберуть і мером, і депутатом, а він обере останнє,
то на цій території потрібно буде провести повторні вибори міського
чи селищного голови. А це пов'язано з додатковими бюджетними
втратами.
Чи відіграє роль реєстрація
(прописка)? Чи може балотуватися до Глобинської ради
громадянин прописаний, скажімо,у Полтавському
районі?
На жаль, не відіграє. Думаю, було б
правильніше, якби був термін обов'язкового проживання на визначеній
території, хоча б рік. Якщо подумати, то як може людина
представляти інтереси громади, де вона не живе? На мою думку,
повинен бути чіткий термін реєстрації (прописки). Ми ж говоримо про
те, що партія повинна хоча б рік бути зареєстрованою, чи
Президент повинен проживати в такій-то державі певний термін. Тоді
чому, особливо це стосується мажоритарних кандидатів, прописка для
них не грає ролі? Думаю, говорити від імені громади може лише той,
хто там постійно проживає. Наведу приклад: в одному з населених
пунктів області - приїхала людина, скупила голоси, її обрали
селищним головою, і вона за рік продала всю землю, розвернулась і
поїхала - і не понесла ніякої відповідальності…
Якщо половина
депутатів обласної ради буде
мажоритарників, то
скільки депутатів має бути від
Полтави?
Один. Хоча можна розмірковувати таким чином:
у Полтаві є територіальний поділ на три райони, тож теоретично 3
депутати можуть представляти їх інтереси по Полтаві, а в
Кременчуці, відповідно, два. Це ми говоримо про
депутатів-мажоритарників. Зате, ось побачите, прохідні місця у
партійних списках у більшості політичних сил будуть зайняті
представниками тієї ж Полтави.
Але в принципі, представництво в раді не
повинно залежати від кількості населення громади, бо тоді більша
громада буде домінувати над меншими громадами. А це - неправильно.
Не повинні менші території бути гірше представлені в радах. Бо
таким чином можуть зібратися представники 3-х населених пунктів і
вирішувати лише свої проблеми.
Який найбільший недолік нового Закону
про вибори?
На мою думку, це те, що вибори проводять без
внесення змін до Закону про органи місцевого самоврядування (ОМС).
Так і не переглянули ні повноваження рад, ні фінансову сторону
питання, ні децентралізацію влади, ні право на створення виконкомів
при радах - нічого. Всі передвиборчі обіцянки лишилися
обіцянками.
Практика показує, яку б раду не обирали,
завжди виконавча влада старається, щоб рада була якомога більше
контрольованою та менш активною.
Ваше ставлення до того, щоб всі вибори
(президентські, парламентські і місцеві) проводити в один день - це
ж і економія коштів і стабільність?
Я так не вважаю. Вибори до ОМС повинні
проводитися на кожній території тоді, коли завершується
термін повноважень ради або мера. По грошах це одні ті й самі
витрати. А право обирати селищного чи міського голову - це
право відповідних жителів. Тому примушувати їх по всій країні
вибори робити в один день - це продовження спроби влади створювати
не місцеве самоврядування, а підконтрольні собі структури.
Те, що розвели в часі президентські та
парламентські і місцеві - це вже крок уперед! Тепер ще треба, щоб
влада у спокої лишила терміни проведення цих виборів - тоді буде
чіткий розподіл центральної ради і місцевої.
Наприклад, розпустилася рада, - провели
вибори і спокійно працюють 5 років. Склад повноваження мера також 5
років. Завершився термін - провели повторні вибори. І тоді не буде
оцієї вседержавної зупинки роботи, бо у нас вибори «на носі». І не
буде загальної показухи будь-якої політичної сили. І не буде
фальсифікації. Бо проконтролювати один бюлетень - це не 6 або 7, та
і виборцям було б легше розібратися з тим бюлетенем. А так, 2
бюлетні в область, 2 - в район, в міську раду, на мера. Чорт ногу
зламає, аби заплутати людей. А це мабуть і потрібно, щоб
сфальсифікувати результати виборів.
Що робити тим партіям, які не встигли
зареєструватися за рік, тобто за 365 днів до дня
виборів?
Це не проблема для людей, які користуються
повагою у виборців, адже вони можуть прикрасити списки будь-якої
партії на виборах.
Навпаки, я вважаю недоопрацюванням той факт,
що в Законі лише одна політична сила може висувати свого кандидата.
Вважаю, що це - обмеження прав людини. Бо якщо когось підтримує
кілька партій - то він більш достойний кандидат. І морально і
юридично було б непогано, якби офіційно одного кандидата могли
підтримати з десяток партійних організацій.
А самовисування до органів місцевого
самоврядування - взагалі цікаве питання. Воно виглядає як
нав'язування себе людям. Краще вже збір підписів, як раніше. Адже
на роботу тебе запрошують, а в мери ти начебто сам
нав'язуєшся...
Новини Полтавщини