Про це зокрема, зазначив журналістам голова облдержадміністрації Олександр Удовіченко. За його словами, Полтавщина завжди була благополучною областю і зараз має стабільну ситуацію зі станом теплового господарства.

«Ми маємо житловий фонд у нормальному стані. До опалювального сезону підійдемо з нормальними цифрами» - зазначив він.

Серед проблем - деяка розхолодженість в інформуванні підготовки до нового опалювального сезону. Адже торік терміни були не такими, як зараз - до 1 вересня. Минулого року кінцевий термін підготовки був 15 жовтня. «Забули про те, що треба підготувати житлові будинки і сертифікувати їх - оформити паспорти будинків. Є спеціальна державна інспекція при ЖКГ. Цього року Уряд поставив жорстку схему», - сказав Удовіченко. Він нагадав про критику області зі сторони Уряду, що треба доопрацювати підготовку житлових будинків щодо оформлення паспортів. «Навіть відремонтовані об'єкти, з заміненими бойлерами - а паспортів не оформили. Нині мери міст постали перед дилемою, як це встигнути зробити до 1 вересня, щоб доповісти про підготовку до зими».

Ваша партія та Президент коли йшли на вибори обіцяли, що не буде підвищення цін на газ, та їжу, а сталося все навпаки. ПОЯСНІТЬ!!! В цьому питанні переплітаються економічні, соціальні та політичні складові. До цього часу переважали політичні підходи до його вирішення. Причина упорядкування ціни на газ - не у вимогах Міжнародного валютного фонду, не бажанні влади перекласти тягар реформування економіки на населення. Це питання виникло вже давно і має економічне підґрунтя. За останні 5 років ціна на газ для населення в середньому зросла в 2,8 рази, що на фоні стрімкого росту цін на споживчі товари залишилось практично не помітним. А виробничі затрати газовидобувних підприємств зросли від 4,5 до 5 разів. Політичні партії, що прийшли до влади у 2005 році, використали обіцянку щодо стримування росту ціни на газ для населення як важіль у боротьбі за голоси виборців. Наслідками такої недалекоглядної політики стало те, що структурні підрозділи компанії «Нафтогаз України» почали віддавати газ державі по собівартості видобутку, а з багатьох родовищ - навіть нижче собівартості. Хронічна нестача коштів призвела до кризи у вітчизняній нафтогазовидобувній галузі, зниження видобутку. Передбачається, що за три-чотири роки він упаде на 15-20 відсотків, тобто на 3,5-4 мільярди кубічних метрів. Ще два-три роки такої політики - і держава просто втратила б цю галузь, стала ще більш залежною від імпорту.

Тому сьогодні державі вигідніше компенсувати ріст цін на газ субсидіями для найменш соціально захищених верств населення, аніж втрачати мільярди доларів на відновлення власної газовидобувної галузі та ще при цьому закуповувати у Росії мільярди кубометрів газу додатково. Після підвищення ціни на газ правом на державні субсидії, за нашими оцінками, зможуть скористатись від 150 до 200 тисяч громадян. На сьогодні цим правом користується близько 70 тисяч мешканців області.

Підвищувати ціни на газ потрібно було давно. Попередні політики це не робили, а Уряд Миколи Азарова зробив. Безумовно, тепер весь цей негатив, критика людей і політичних опонентів...

З іншої сторони відпрацьовується схема, щоб той, хто не може платити цю ціну, отримав субсидію від держави і при правильному її оформленні не відчув на собі подорожчання. З іншого боку, хто нормально заробляє, повинен платити реальну ціну за послуги. З 1-го числа запуститься цей непростий механізм. Держава і місцева влада беруть на себе всі проблеми з оформленням документів. Ми намагаємося донести інформацію до людей і зменшити проблеми при нарахуванні субсидій. Гладко все не буде, є проблеми - нестандартні варіанти, коли люди не працюють і не стоять на біржі. Інші не працюють офіційно, але торгують і заробляють - важко об'єктивно оцінити їх статки.

Також існують проблеми щодо комп'ютерізації і централізованої передачі документів. У Полтаві - 500 кооперативних будинків, ці громадські об'єднання не мають комп'ютерів і централізованої сітки. Ці проблеми треба вирішувати. З іншого боку, цей шлях треба пройти, і це буде полегшення для бюджету і компаній, які цим займаються. Люди повинні зрозуміти, що держава їх захищає. А повальна пільга в цьому плані не підйомна для держави.

За 2 тижні стартує новий навчальний рік. Як готові, зокрема, сільські школи? Чи лишилися школи з туалетами на дворі? Я хотів би, щоб ми до цієї проблеми підійшли об'єктивно. Сільські школи практично підготовлені і 1 числа відкриються. В деяких є проблеми з дахом, вікнами. Ці речі вирішуються в робочому порядку. Ви знаєте, що 2 роки обласна рада пішла на підтримку аварійних шкіл, і найболючіші об'єкти підтримуємо з обласного бюджету. Інше - проблеми місцевих бюджетів, на чиєму балансі знаходяться школи. Якщо казати про початок навчального року, то опалення, вода, інші речі - це все буде готовим і ми розпочнемо нормально навчальний рік. Останні декілька років управління освіти, районні і обласне займалися тим, щоб зняти проблеми існування туалетів на подвір'ях шкіл. Я поцікавлюся у освітян 25 числа, чи залишилися ще дворові туалети.

А відомо, скільки малокомплектних сільських шкіл 1 вересня може не відкритися? Так питання не стоїть. Є відповідна Програма і план дій, які школи будемо закривати і куди переводити дітей. Проблема ця і психологічна, і кадрова, і матеріально-організаційна. Якщо переводити дітей в якусь більшу школу, то, безумовно, треба вирішити питання транспорту. А це питання за один день не вирішується. Думаю, що це вже буде 2011-й рік щодо шкільних автобусів за рахунок державного бюджету. Крім забезпечення транспортом, перш ніж об'єднувати дітей і закривати малокомплектні школи, постає і соціальна проблема скорочення педагогічних кадрів. Ви були свідками того, коли ми намагалися закрити Потоківський інтернат. Зараз закрили, все вирішили, виділили гроші на ремонт і це буде педагогічне училище. Але ви ж розумієте, скільки було проблем з вчителями, які роками там працювали.

Тому не можна просто закрити школу і відправити по домівках вчителів у сільській місцевості, де немає роботи. З іншого боку ми розуміємо, що в малокомплектних школах якість навчання - профанація. Тому будемо рухатися в напрямку того, щоб об'єднувати, але знаходити компроміси, щоб не створювати людям соціальних випробувань.

У зв'язку із подорожчанням газу чи було вже звернення у ОДА від підприємств-постачальників про підвищення цін на послуги? Безумовно, ми сьогодні стоїмо перед дилемою щодо підвищення тарифів «Полтаватеплоенерго». Але ця процедура вже запущена, відпрацьовуються сьогодні їхні пропозиції, економічно обґрунтовані цифри. Цим сьогодні займається інспекція по цінах, після цього документи будуть направлені в органи щодо прийняття рішення по тарифах. Думаю, що не раніше Нового року можуть бути ці речі. Ви знаєте, ще ніхто не відміняв регуляторну процедуру. Хоча, зрозуміло, що завдяки тому, що місцеві органи самоврядування приймали це рішення і соціально-суспільний фактор над депутатами завжди був, то є проблеми. Наприклад, у Полтаві - завжди проблеми по «теплоенерго».

А в Кременчуці такої проблеми не існує. Там міськвиконком зібрався і прийняв рішення. Для людей, які отримують невеликі заробітки - це, звичайно, погано, а з іншого боку, є маса народу, який повинен платити реальну ціну.

Але поки що ми не приймаємо це рішення, бо різні політичні сили на різних етапах нашого суспільного життя мають інтереси, які заважають проголосувати і т.д. Але при піднятті складових, треба коригувати цю ситуацію послуг, бо інакше ЖКГ у такому стані буде просто банкрутувати.

Є ще одна дилема. Ми - добросовісні платники за енергоносії - наше «Полтаватеплоенерго» переплатило за газ 8 млн. грн. по бюджетних установах. Водночас, на сьогодні є борг населення області приблизно на таку ж суму. І ми сьогодні вирішуємо це питання з ДК "Газ України", тому що вони змушують нас зробити взаємозалік -  і ми по нулях. Насправді, різниця в тарифах завжди була, а в тих, у кого немає боргів, тому ж ніхто не компенсує ці речі. Ми з останніх сил не ремонтували мережі, не займалися іншими ремонтами, а намагалися добросовісно заплатити за газ.

Зараз домовляємося, щоб все-таки не робити цього взаємозаліку. Є області де по 100 і більше млн. грн боргу ця різниця висить, і потім держава робить ці заліки, компенсує і т.д. Тому бути добросовісними як ми, в цій ситуації буває дуже збитково.

Яка ситуація з боргами та доведенням до банкрутства «Полтававодоканалу»? По водоканалу ситуація така: він лише на 56% покриває собівартість тарифів. З одного боку, вода для населення - це дуже важливо, але це не найголовніший тариф у житті. Він не такий великий, як опалення і т.д. З іншого боку, вже пару років ми практично не піднімали тарифів по «Полтававодоканалу». Проблема водоканалу в тому, що різниця у тарифах не покривається, тому й всі ці борги. Вони взяли кредит, а «Полтаваобленерго» вимагає погасити борг за електроенергію. Тому ми сьогодні відпрацьовуємо цю ситуацію, не даємо можливості «клацати зубами» тим, хто любить клацати, тому що є безпека і закон України, який забороняє виключати воду... З іншого боку, ті гроші, які ми виділили з обласного бюджету, вони ж проблему не вирішують повністю.

Тому сьогодні стоїть питання виходу на новий рівень тарифів, ці матеріали узгоджені і подані. Крім цього, електрики погоджуються отримувати біжучі платежі і погоджуються зробити реструктуризацію тих боргів, які накопичилися за минулі роки і т.д. Хоча це шлях не одного року, щоб вивести водоканал з такої ситуації. Але якщо говорити об'єктивно, то наш водоканал - один з кращих обласних водоканалів. Інша справа, що полізли туди, на що не вистачало ресурсів. Вкладали кошти, замість того, щоб розраховуватись за електроенергію. Чому сьогодні електрики так критично відносяться до водоканалу? Тому що вони розуміють, що були ресурси, але протягом років чоловік вкладав їх в модернізацію, інші речі. Це - чисто робочі питання, які ми будемо виправляти, зменшувати витрати водоканалу, бо там вони на широку ногу живуть, якщо чесно...

Хочу звернути вашу увагу на те, що Полтавщина останнім часом не тільки омелою обросла, а вже й пеньками. Куди не поїдеш - лісосмуг зовсім немає, обабіч доріг - пеньки… Мабуть є правда у ваших словах. Просто всі смуги у свій час висаджували наші дідусі і бабусі, хоч ми й не пам'ятаємо цього. Але вони висаджували по іншій схемі - на адміністративній основі. Сьогодні ж вона просто не працює. Якщо говорити про насадження лісосмуг, то немає сьогодні такої Програми ні в області, ні в державі. Якщо про ліси, то ви знаєте, що ми намагаємося сьогодні бути у першій п'ятірці тих, хто найбільше виділяє коштів на посадку лісів. Я з'ясую це питання.