Заступник голови ОДА Андрій Баранов провів цього тижня засідання комісії з питань дотримання містобудівного законодавства. Міську владу преставляв на зібранні головний архітектор Полтави Вадим Вадімов. Інформацію про це розповсюдила прес-служба облдержадміністрації у релізі, який розміщуємо нижче без виправлень і скорочень.
"АНДРІЙ БАРАНОВ: «МОЖЛИВО, КОЛИ НОВІЙ
АДМІНБУДІВЛІ ВІДКЛЮЧАТЬ СВІТЛО, ГАЗ ТА ВОДУ, ЇЇ СПРАВЖНІ
ВЛАСНИКИ ЗВЕРНУТЬ УВАГУ НА КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ ПОРУЧ»
Терміново необхідна співпраця з новими
власниками адмінбудівлі по вул. Конституції, 4 щодо
спасіння краєзнавчого музею. Ось причина, згідно з якою
заступник голови ОДА Андрій Баранов ініціював і провів цього
тижня засідання комісії з питань дотримання містобудівного
законодавства. Окрім фахівців та контролюючих органів
у заході взяли участь правоохоронні органи.
Окремо, замовним листом з кур'єром,
на це засідання був запрошений керівник приватного
підприємства «Полтавасервісінвест», якому 16 грудня 2009 року
міськвиконком передав функції замовника будівництва. Але подивитися
в обличчя особі, що може собі дозволити мати приватну
власність в історичній частині Полтави, присутні
не змогли: він не з'явився.
Цікаво, що нещодавно керівники таємничої
фірми звернулися по допомогу до ради підприємців Полтави.
На їхню думку, Полтавська облдержадміністрація необґрунтовано
втручається у господарську діяльність підприємства.
Але слід зазначити, що документи
на право використання земельної ділянки досі оформлені
на УКБ міськвиконкому,
а не на «Полтавасервісінвест». Так само
як і дозвіл на виконання будівельних робіт, -
на цьому, зокрема, наголосив начальник інспекції ДАБК Григорій
Зірка.
Уникав запитальних поглядів на засіданні
єдиний представник від міської влади - головний архітектор
обласного центру Вадим Вадімов. Але - нарешті! - місто
в його особі визнало: обстеження кварталу навколо музею треба
робити пізніше, сьогодні головне - зупинити його руйнацію.
«Пріоритетність питання пов'язана із збереженням пам'ятки
архітектури національного значення - краєзнавчого музею. Які
засоби, які заходи - це, мабуть, вже не до мене
запитання, тому що я не можу, наприклад, сьогодні,
коментувати... У мене немає таких повноважень», - сказав
він, а також додав: будь-які гарантії за замовника дати
також не має права. Тим не менше, дещо посадовець
все-таки прокоментував. За його даними, УКБ міськвиконкому
свого часу отримало всі позитивні висновки і дотримувалося
всіх необхідних вимог при зведенні новобудови впритул
до краєзнавчого музею.
З головним архітектором
не погодився директор філії у Полтавській області
«Полтавадержбудекспертиза» Петро Тишкевич. Він нагадав,
що експертний висновок надавав з деякими конкретними
вимогами. Так, забудовник був зобов'язаний провести додаткові
дослідження території, зробити фундамент визначеного зразку,
погодити план організації будівництва з Полтавським
краєзнавчим музеєм. Ці подробиці важливі, адже, як пазли,
складають картину, на якій проявляються нові тріщини
у стінах музею. Що ж маємо на сьогодні? Дослідження
та погодження не відбулися. Фундамент складається
із призматичних залізобетонних паль,
а не з буроін'єкційних...
Петро Тишкевич наголосив: треба негайно
рятувати музей. Для цього необхідно впроваджувати у життя вже
затверджений робочий проект протифільтраційної завіси, розроблений
Полтавським технічним університетом. Саме вона призупинить
руйнацію, дасть фору на проведення досліджень кварталу
та впровадження горизонтальної дренажної системи -
заходи, на яких так наполягають міськвиконком
та запрошені ним харківські науковці.
Краєзнавчий музей - архітектурна перлина
Полтави. Він не лише красивий, а й вразливий,
як перлина. У 70-х роках минулого століття у стінах
музей з'явилися перші тріщини. З тих пір за ними ведеться
постійне спостереження. Але з 2007 року, коли почалося
риття котловану адмінбудівлі, ситуація набула загрозливих рис:
старі тріщини розширюються, а нові - з'являються. Одна
з причин - підземні ходи, які були виявлені
у присутності представника Центру охорони та досліджень
пам'яток археології Олександра Супруненка.
До речі, щодо неправильної експлуатації
приміщення - такі припущення мають місце у полтавській
пресі, - директор Полтавського краєзнавчого музею Катерина
Фесик розказала про факти проведення ремонту та реставрації
у ньому - вони спростовують будь-які звинувачення.
Протягом останніх 50 років культурну споруду не залишають
у спокої науковці: відбуваються постійні спостереження
та геологічні дослідження, що зафіксовані документально.
Але перша масштабна реставрація культурної споруди почалася
у 90-х. До неї долучилися різні фахівці, звіти яких стали
основою для програми протиаварійних і реставраційних заходів.
Основне, що вдалося зробити: перекрити дах, виконати
відведення стічних вод від фундаментів будівлі, перекласти зовнішню
каналізацію та зробити благоустрій території.
Чому ще 5 років тому краєзнавчим
музеєм опікувалися керівники міста і області,
а наразі ж такої співпраці немає? Одна
з причин - у ситуацію замішана приватна структура.
Андрій Баранов з прикрістю констатував,
що «Полтавасервісінвест» невипадково проігнорував захід щодо
урятування краєзнавчого музею, а міська влада вкотре надсилає
представника, не наділеного повноваженнями.
«Облдержадміністрація вимушена вдатися до непопулярних засобів
впливу на причетних до незаконного будівництва.
Ми прийняли жорсткі рішення. На наступну нараду нового
забудовника тепер будуть запрошувати правоохоронні органи. ВАТ
«Укртелеком», ВАТ «Полтаваобленерго»
та ОП «Полтававодоканал», переконаний, утримуються від
надання своїх послуг для адмінбудівлі. А наші юристи вивчать
законність передачі функцій замовника від УКБ міськвиконкому
до «Полтавасервісінвеста», - резюмував керівник.
Окрім цього, присутні вирішили доручити
Державної автоінспекції у Полтавській області розглянути
питання щодо закриття правого боку вулиці Конституції для руху
автотранспорту - вібрація погано впливає на несучі
конструкції. А першочерговим заходом із збереження
пам'ятки архітектури стане будівництво протифільтраційної завіси.
Прес-служба облдержадміністрації".
Новини Полтавщини