31 жовтня цього року кожен виборець матиме змогу реалізувати на практиці новий Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Ті ж, хто бажає взяти учать у виборчих перегонах в якості майбутніх депутатів чи керівників громад, уже нині активно вивчають цей закон.
На запитання, які виникли у полтавців (в т.ч.
на сайті ОКІА «Новини Полтавщини»), відповів голова обласної ради
Володимир Марченко.
Скільки депутатів буде в обласній раді всього
і скільки від міста Полтави?
Звернемося до Закону України «Про вибори
депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад
та сільських, селищних, міських голів». Стаття 2, п.3
говорить наступне: «Вибори депутатів Верховної Ради Автономної
Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних
у містах рад проводяться за змішаною
(мажоритарно-пропорційною) системою, за якою: 1) половина від
кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається
за виборчими списками кандидатів у депутати від місцевих
організацій політичних партій у багатомандатному виборчому
окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно Автономної
Республіки Крим, області, району, міста, району в місті; 2)
половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної
ради обирається за мажоритарною системою відносної більшості
в одномандатних виборчих округах (далі - одномандатні
мажоритарні виборчі округи), на які поділяється територія
відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, міста,
району в місті.»;
У п.4 ст. 16 сказано наступне:
«Загальний склад (кількість депутатів) обласної ради визначається
з урахуванням кількості районів, міст обласного значення,
що входять до складу відповідної області, для
забезпечення їх рівного представництва у відповідній
обласній раді незалежно від чисельності жителів відповідного
району, міста обласного значення». Отже, верхня межа кількісного
складу обласної ради Законом не встановлена, тому рішення про
загальний склад обласної ради залишається саме за обласною
радою.
Однак закон зобов'язує, щоб у обласній
раді було представлено не менше як по одному
депутату від кожного району та міста обласного значення. Таким
чином отримаємо мажоритарну складову обласної ради. Рівно
така ж кількість депутатів буде обрана
і на пропорційній основі, тобто, за партійними
списками. Оскільки Полтавська область налічує 25 районів
та 5 міст обласного значення, то враховуючи змішану
(мажоритарно-пропорційну) систему, загальний склад обласної ради
повинен становити не менше 60 депутатів. Уже є перші
рішення наших колег з цього питання. Для прикладу,
Дніпропетровська обласна рада прийняла рішення про загальний склад
обласної ради наступного скликання в кількості
140 депутатів. Дніпропетровська область має
35 територіальних одиниць (міст обласного значення
і районів), тобто мінімальна кількість депутатів обласної ради
повинна бути 70 осіб.
Рішення про загальний склад Полтавської
обласної ради буде прийнято на черговій сесії, яка обов'язково
відбудеться до 10 вересня поточного року.
Що стосується майбутніх депутатів обласної ради від міста
Полтави, то можна передбачити, що значну їхню кількість
дадуть партійні списки.
Чи можна бути кандидатом у депутати
одночасно в багатомандатному окрузі (за партійним
списком) і в мажоритарному? Чи можна одночасно
кандидувати в міську і обласну ради? Чи можна
одночасно кандидувати в депутати і на посаду
сільського, селищного, міського голови?
Читаємо статтю 35 п. 4 та п.5. Там
сказано: «Особа, яка висунута кандидатом у депутати
в багатомандатному виборчому окрузі, може одночасно бути
висунута лише кандидатом у депутати до відповідної ради
в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі або кандидатом
на посаду сільського, селищного, міського голови. Особа, яка
висунута кандидатом у депутати в одномандатному
чи одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидатом
на посаду сільського, селищного, міського голови, не може
одночасно бути висунута у будь-яких інших одномандатних
виборчих округах з будь-яких місцевих виборів».
Таким чином, одна особа не може бути
кандидатом в депутати до різних рад. Дозволяється
одночасно кандидувати у депутати в багатомандатному
виборчому окрузі та у депутати до відповідної ради
в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі або
на посаду голови сільського, селищного, міського голови. Для
прикладу, якщо громадянин балотується в депутати Полтавської
обласної ради за партійними списками (пропорційна складова),
то він одночасно може бути кандидатом по одномандатному
округу (мажоритарна складова) від будь-якого району чи міста
обласного значення, але тільки в Полтавську обласну раду.
Або ж претендувати на посаду будь-якого сільського,
селищного чи міського голови.
Тільки один варіант допускається для всіх,
хто обирає кандидування по одномандатному (балотується
в депутати сільської, чи селищної ради, на посаду
сільського, селищного або міського голови), чи одномандатному
мажоритарному округу (балотується в депутати районної
у місті, міської, районної чи обласної ради). Тобто, той,
хто хоче стати міським головою, для прикладу, Полтави не має
права претендувати на депутатство в жодній раді. Так само
обмежено і тих, хто іде в раду по одномандатному,
чи одномандатному мажоритарному виборчому округу. Тобто, той,
хто балотується в депутати Полтавської обласної ради від,
скажімо, Карлівського району вже не має права бути кандидатом
ні в будь-яку раду, ні керівником будь-якої громади.
Щоб зрозуміти мотивацію цієї норми закону, читаємо п.
5 статті 80 «Реєстрація обраних депутатів, сільських,
селищних, міських голів», де сказано наступне: «У разі
обрання одного з кандидатів, включеного до виборчого
списку від місцевої організації партії, депутатом
у багатомандатному виборчому окрузі та депутатом
у одномандатному мажоритарному виборчому окрузі або сільським,
селищним, міським головою такий кандидат вважається обраним
відповідно депутатом у одномандатному мажоритарному виборчому
окрузі або сільським, селищним, міським головою». Тобто,
законодавець передбачив, що одночасне обрання в різні
ради, або одночасно і депутатом, і керівником громади
одразу провокує нові вибори. Щоб уникнути цього тільки для тих, хто
іде в раду по партійному списку дозволено одночасно
балотуватися і по одномандатному або одномандатному
мажоритарному округу. Адже у разі обрання такий кандидат
автоматично поступається своїм місцем у раді наступному
кандидату.
Чи має значення так звана прописка?
Чи може балотуватися до Глобинської районної або міської
ради громадянин, прописаний, скажімо, у Полтавському
районі?
Стаття 4. «Рівне виборче право»,
у п.3.1.дає однозначне трактування: «Рівність прав
і можливостей участі у виборчому процесі забезпечується
забороною привілеїв чи обмежень для кандидатів
у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного,
міського голови за ознаками раси, кольору шкіри, політичних,
релігійних та інших переконань, статі, етнічного
і соціального походження, майнового стану, місця проживання,
за мовними та іншими ознаками». Тобто, місце реєстрації
громадянина не має значення при його кандидуванні
на виборах.
Що робити тим партіям, які не встигли
зареєструватися за рік до виборів?
Партії, які не встигли зареєструватися
за 365 днів до дня виборів не є суб'єктами
виборчого процесу, а тому не мають права брати участь
у виборчих перегонах до місцевих рад
у 2010 році.
Прес-служба обласної ради