Новини Полтавщини - новини економіки, бізнесу, політики Полтавського регіону

четвер, 23 лютого 2012 року

"ТойХтоПройшовКрізьВогонь" презентували в Полтаві актори, режисер та продюсер (відео)

--- Помилка в тексті? Виділи її мишкою! та натисни: CTRL + ENTER
Фото:

Прем’єра художнього фільму «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» пройшла в Полтаві емоційно та багатолюдно.

Перші глядачі, які завітали сьогодні до кінотеатру «Конкорд», мали змогу окрім перегляду картини поспілкуватися ще й з режисером фільму Михайлом Іллєнком, генеральним продюсером Володимиром Філіпповим та акторами Дмитром Лінартовичем (виконавець головної ролі) та Віктором Андрієнком, що зіргав роль Смирнова.  Вони спеціально приїхали до Полтави для цього.

Михайло Іллєнко розповів, що задум створити фільм на основі реальної історії дуже давній.

«Ще, здається 1967 року, коли приїхала до нас делегація із Канади, і дізнались про цю історію люди - у мене з'явився такий задум. Це було сенсацією, проте були радянські часи, і тоді  про Героя Радянського Союзу  в пір'ях неможливо було зняти фільм», - розповів Іллєнко.

Ще пригадав,  що  з фільмом пов'язоно дуже багато неймовірних ситуацій:

«Не дарма село Чернечий Яр знаходиться біля Диканьки, яку вважають епіцентром всіляких дивних див. Одного разу ми з оператором Юрієм Гармашом, який родом з Великих Будищ(село під Диканькою) ,коли знімали документальні кадри в тій місцевості, пішли до Ворскли, бо в той рік була страшна спека - така спека, що навіть на пляжі нікого не було. Ми почали говорити про Івана Даценка. Аж бачимо -  неподалік сидить якийсь чоловік Потім підходить до нас і каже:  «Вибачте, я чую, що ви про мого родича розповідаєте?».  Я спочатку думав собі - ну як так може бути ? Величезний луг, на якому троє людей і! …. Спочатку навіть не повірив цьому чоловікові! Тоді розговорились…. Кажу йому - ну, хати Даценка, мабуть уже немає? А він: «Чому немає? Пішли". Коли ми під'їхали до хати - це було неймовірно й дивно. Тільки в цих краях такі речі можуть траплятися».

Фільм «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» знімали в Україні.

«У нас є технічні можливості. Нічого не вивозилось ні в Чехію, ні в Німеччину. Вся техбаза - світлокорекція таке інше - все це можливо в Україні», - зазначив актор Віктор Андрієнко.

Виконавець головної ролі  Дмитро Лінартович признався, що зніматись у картині було непросто:

«Складнощі були у всьому, бо кожен дубль, кожна сцена  потребували затрат. Проте, я люблю свою професію, і до кожного кадру ставився з любов'ю - віддавався сповна. Долати труднощі із задоволенням допомагали режисер та професійна команда», - розповів Лінартович журналістам.

Фільм супроводжує  українська пісня, яку спеціально підібрали такою, що перекликається  з індійськими мотивами.

«Існують певні культові речі фолько, які поєднуються та перекликаються у різних культурах», - роз'яснив Віктор Андрієнко.

Сам режисер говорить, що фільм перегукується з його попередньою кінострічкою "Фучжоу":

 

На прем'єру прийшли родичі Івана Даценка - племінниця Ольга Рубан та троюрідний брат Георгій Титаренко. Також приїхала ціла громада з Диканського району.

Загалом фільм знімали протягом 5-ти років.

Його бюджет склав 16 млн грн.

Стосовно того, чи окупиться ця сума, головний продюсер відповів так:

«Сьогодні заробляти на українському кіно в кінотеатрах неможливо. Якщо ви мене запитаєте навіщо я цим займався з точки зору бізнесу - я на це питання своїй дружині не можу відповісти - не те, що вам».


2

індіан

Новини Полтавщини

Обговорення → 54 думки(-ок)

  • токо б назвали поинтересней статью..
    • Фільм, звичайно, художній, але навіщо тоді декларувати, що він «заснований на реальних подіях». Знаючи біографію Героя Радянського Союзу Івана Івановича Даценка, можу сказати прямо: це фільм явно не про нього і жодного стосунку до нього не має. У стрічці навіть амплуа пілота змінили: адже Даценко був льотчиком-бомбардувальником, а Дадика – винищувач. Для льотчиків це принципово. Я задавав це питання Іллєнку, але він якось тактовно викрутився…Цікаво, що з фільму навіть не зрозуміло, за що герой одержав Золоту Зірку: він спершу літає на ПО-2, потім буквально один епізод і уже Зірка на грудях… Загалом сценарій виписаний дуже слабо. Навіки слабо. Навіть та українська мова, якою сценаристи вклали у вуста героїв, зовсім не схожа на ту, якою розмовляють на Полтавщині. Загалом же фільм нагадує «нарізку» окремих відеокліпів, а сюжетну лінію підтримують за допомогою …землячка-особіста, який зрештою стає ледь не головним героєм. Ну, а за кількістю ляпів стрічка явно стане рекордсменом. Людину мало-мальськи знайому з технікою починає розбирати сміх, коли бачиш як опинившись у Канаді, Дадика-індіанець пробує приспособити до свого саморобного літачка двигун від мотоцикла …МТ-9 «Дніпро», які на той час навіть не випускалися. Або сучасний літак «Сесна», на якому він втікає з Аляски! Не зрозуміло, яке звання має і герой Андрієнка: він то майор, то полковник… Сам Дадика звертається до нього «товаришу полковник», а на погонах бачимо, що … «зірочок» усього дві. «Саундтреком» фільму є пісня «Била мене мати березовим прутом…», але вона ніколи не була «полтавською». Навряд чи сам Даценко навіть чув її у ті часи. Не зовсім вдалим видається і підбір акторів. Особливо Ігнатуша в ролі …татарина. Чи хлопчина , який грає сина Дадика… Можливо, там щось наплутали з його віком. Вимахало «дитя» уже вище матері, а задає питання, наче відстале розумово… Сміх викликають і брати Капранови в ролі знатних кукурудзоводів! Можливо, молоді фільм сподобається… Як кажуть, «по приколу». Але ще раз повторюся: до Івана Даценка він у такому вигляді жодного стосунку не має. Жодного!
      • То дивіться фільми Лтави - вони документальні і Вам сподобаються більше. У кожного своя думка, але це хоч якийсь рух вперед українського кінематографу! А по-друге Іллєнко спочатку сказав, що це художній фільм і Даценко є лише прототипом головного героя! Уважніше пресу читати треба було.
        • Та, зрозуміло, що художній… Але до чого тоді тут І.І.Даценко. Тоді треба зняти з титрів усі згадки про нього разом з фразою «Фільм знято на основі реальних подій». Бо жодних реальних подій у стрічці нема. Жодних! Окрім легенди, яка до того ж як небо і земля відрізняється від «класичної». Бо навіть за умови, що це легенда важко повірити у те, щоб льотчик міг побувати у радянському концтаборі, втекти звідси, але офіційно залишитися Героєм Радянського Союзу! Тоді й за менші провини позбавляли цього звання, а І.І.Даценка не позбавили… Він і нині «числиться» як такий, що «не повернувся з бойового завдання». До того ж навіть у легенді ніхто не додумався до такої дурниці як переліт в Америку на 404-й «Сесні», яка почала випускатися, здається, у 1978 році, а події у фільмі розгортаються не пізніше кінця 40-х… До речі, сам М.Іллєнко так і не зміг пояснити мені, звідки ж індіанці взяли двигун МТ-9 від мотоцикла «Дніпро» зразка 1971 року? Втім про ляпи я вже писав… Можливо, я щось пропустив у фільмі, але ось іще одна заковика: пригадується, звою Золоту Зірку Дадика залишає перед своїм останнім польотом дружині («А раптом я не повернуся..»), а звідки ж тоді вона взялася у нього на грудях в Америці? Тим паче після німецького полону і сталінського концтабору!
          • Абсолютна згодан з паном Віталієм. Фільм художній, і режисер сам зізнався, що історію Даценка він не вивчав. Біографію фактично придумав заново, адже справжній Іван Даценко поїхав з України юнаком навчатися в льотне училище задовго до війни, одруженим не був і дружину із сином у Чернечому Яру не залишав. Просто не треба було позиціонувати скрізь свій фільм як той, що базується на реальних подіях. Від реального Даценка у ньому залишилося одне ім'я.
            • Так, тільки ім"я Іван... Але чому Дадика? Можна було просто змінити Даценко на Доценко... Так, як свого часу у художньому фільмі про іншого льотчика-героя Олексія Маресьєва ("Повість про справжню людину") змінили лише одну букву у прізвищі: Маресьєв став Мересьєвим...
        • Фільми "Лтави" я по можливості намагаюся передивлятися...І теж їх критикую, бо за зйомки часом беруться люди, які не вивчили ретельно ту чи іншу історію. І там теж повно ляпів!
      • Совершенно верно! Меня поражают современные режиссеры...Они всех считают идиотами, поэтому никакие детвали их не интересуют. Ну и что что МТ-9? Это Вы знаете, а 99% не знает -- значит, нормально...
    • Так він же ж офіційно не повернувся з бою. навіть на допиті, коли називає своє імя, землячок його, каже, що він бреше, бо Додока геройськи помер!. А потім головний герой листується з дружиною через чорношкірого льотчика, який і повідомив друга Колю про те. що іван Додока живий. і той самий чорношкірий друг привозить Іванову зірку в Канаду. Хлопці. поки ви захлинаючись слюною шукаєте ляпи, то пропускаєте багато подій!! будь уважніший!!!
      • Ну,так це ж усе вигадки сценариста, які навіть до самої легенди жодного стосунку не мають! Ну, не про Даценка цей фільм -- що тут іще моджна додати?
  • А что уже в Полтаве идет??????
  • Ну і як фільм? Хто вже був? Чи варто йти???
    • Йти варто! Але лише за умови, що досі нічого про Героя Радянського Союзу Івана Даценка Ви не чули... А якщо Ви цю історію знаєте, то нічого окрім розчарування фільм не принесе.
  • "Спасибі, що живий" теж викликав у глядачів суперечливе враження! Одні були у захваті, і інші нарікали, що не таким Висоцький був проте і ті і інші йшли на фільм, що й зробило його найкасовішим російським фільмом минулого року!
    • Не треба плутати хороший фільм з "найкасовішим"! Впевнений, що вдруге "Висоцького" ніхто й ніколи більше дивитися не буде. А хороші фільми хочеться дивитися і передивлятися не один раз... Бо вони хороші!
      • З такими людьми як Ви сперечатися не варто. Бо через свою "впевненість" чужих думок не чуєте. Хоча у принципі моя думка і не до Вас спрямована була
        • Юлечка, а я согласен с Вашим оппонентом!Что такое кассовый фильм? Это стремление с помощью пиара быстро выманить деньги с дебилов, которые поддаются внушению. "Спасибо, что живой..." -- именно из этого цикла. Похоже, и обсуждаемый фильм тоже, но я его еще не видел...
          • У кожного свої смаки. Але як показує практика, прискіпливі до практичних деталей люди, рідко помічають красу внутрішнього світу людей, та навколишнього світу. Їхній розум обмежений на матеріальне. Тож мені таких тільки шкода. Я думаю, не треба обмежувати себе тільки розумом...
            • "Практичні деталі" -- це дуже важливо для фільму. Бо, як говорив колись такий відомий "воєнний" кінорежисер Наумов, якщо глядач засумнівається у якій-небудь дрібниці, то вже нізащо потім не повірить і більш серйозним речам. Як я можу вірити в Дадику, якщо той (будучи капітаном!) називає Смирнова "Товаришу полковник", а на його погонах дві зірки ...підполковника?
  • А чого Даценко став Додокою?
  • А мені дуже сподобалось, як на тлі інших мов звучить українська. Це просто кайфово. У фільмі використовували кілька мов - російську, англійську, татарську
    • Такою мовою як у фільмі у Чернечому Яру ніхто й ніколи не говорив... Але це вже питання до сценариста. Самого ж М.Іллєнка журналісти спитали: "Чому він обрав "саундтреком" фільму пісню "Била мене мати..."? Адже навряд чи її Даценко навіть чув у ті часи… Оскільки це все-таки західняцька пісня («Аби я не стояла з молодим рекрутом…») і у нас вона набула поширення лише в 60-ті роки.Знаєте, що відповів Іллєнко: «Ну, цей мотив більше підходить до індіанського…»
    • Ще якби й Ігнатуша заговорив татарською!!!...
  • Раджу сходити і подивитися фільм, щоб мати власну думку, він того вартий, незважаючи на, можливо, і конструктивну критику Скобельського, але це стосується не тільки цього фільму, а й багатьох інших, які теж заслуговують на конструктивну критику.Приємного перегляду.
    • У тому ж і наша біда, що ми у своїх підходах часто керуємося якимись "вищими цілями" і відвертий непрофесіоналізм пробуємо виправдати "патріотичними мотивами". Легенда про Даценка насправді набагато цікавіша і драматичніша від тієї "клюкви", яку запропонували глядачам творці цього фільму! Ось що мене найбільше бентежить... Я розумію, що бюджет обмежений, але ж хоч пару тисяч можна було знайти, аби найняти якогось консультанта! Ну, принаймні учителя біології, який би пояснив, що лелеки в небі, де йде бій винищувачів. Вони взагалі дуже люблять тишу і селяться навіть подалі від міст... У «художніх образів» теж є межа допустимого, переступивши яку ризикуєш «змазати» всю картинку… Ще раз повторюсь: ймовірно, фільм нормальний, але, як кажуть, для дуже невибагливого глядача. І за умови, що про реального Даценка він нічого більше не чув. До речі, коли один із найзнаменитіших радянських фільмів «Чапаєв», вперше побачили самі чапаєвці, то теж були просто шоковані екранною історією про свого командира. Виник справжній скандал, адже комдив Чапаев (через травму передпліччя під час Першої світової) навіть на коні їздив дуже рідко, використовуючи автомобіль, не кажучи вже про те, щоб махати шаблею у бою… Однак і тоді гору взяла ідеологія!
  • Мені деже сподобався фільм!!!! Раджу подивитися!
  • У тому ж і наша біда, що ми у своїх підходах часто керуємося якимись "вищими цілями" і відвертий непрофесіоналізм пробуємо виправдати "патріотичними мотивами". Легенда про Даценка насправді набагато цікавіша і драматичніша від тієї "клюкви", яку запропонували глядачам творці цього фільму! Ось що мене найбільше бентежить... Я розумію, що бюджет обмежений, але ж хоч пару тисяч можна було знайти, аби найняти якогось консультанта! Ну, принаймні учителя біології, який би пояснив, що лелеки в небі, де йде бій винищувачів. Вони взагалі дуже люблять тишу і селяться навіть подалі від міст... І з "художніми образами" подібні прийоми нічого спільного не мають!
    • Так він же ж офіційно не повернувся з бою. навіть на допиті, коли називає своє імя, землячок його, каже, що він бреше, бо Додока геройськи помер!. А потім головний герой листується з дружиною через чорношкірого льотчика, який і повідомив друга Колю про те. що іван Додока живий. і той самий чорношкірий друг привозить Іванову зірку в Канаду. Хлопці. поки ви захлинаючись слюною шукаєте ляпи, то пропускаєте багато подій!! будь уважніший!!!
      • У передачі "Відверто про..." на телеканалі "Лтава", у якій брали участь і Ольга Рубан, і автор книги "Земля і небо Івана Даценка" Олександр Щербаков, і землячка Даценка, завуч Великобудищанської школи Ярослава Городницька та директор музею аваіції Андрій Пушкарьов, я, до речі, захищав легенду про Івана Даценка. Бо я вірю, що таке могло бути! А от у те, що показано у фільмі Іллєнка я не вірю. Бо такого явно не могло бути ...Фільм -- швидше пародія навіть на саму легенду!
  • Віталій Скобельський!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!Так він же ж офіційно не повернувся з бою. навіть на допиті, коли називає своє імя, землячок його, каже, що він бреше, бо справжній Додока геройськи помер!. А потім головний герой листується з дружиною через чорношкірого льотчика, який і повідомив друга Колю про те. що іван Додока живий. і той самий чорношкірий друг привозить Іванову зірку в Канаду. поки ви захлинаючись слюною шукаєте ляпи, то пропускаєте багато подій!! будь уважніший!!!
    • Я не "захлинаюсь", а просто хочу довести: якщо вже ви задекларували, що у головного героя є реальний прототип, то треба хоч якось слідувати у руслі подій довкола нього. Я вже мовчу про те, що історію про Даценка творці фільму загнали у банальний "любовний трикутник", через який він і потрапив зрештою у халепу... До речі, на роль сина чомусь "протягли" якогось дуже дивакуватого хлопчину. Тим паче, що сценарій, схоже, був написаний під явно молодшого хлопця, а тут, судячи з вигляду, 12-річний парубійко, своїми запитаннями і манерами нагадує розумово відсталого...
  • Марина Хоча я і не дивилася фільм, але цілком згодна з Віталієм Скобельським.Смак треба розвивати, а розвити його можна лише за допомогою якісних, професійних речей. Це стосується всоьго: і кінематографу, і літератури!
  • Ну, так це ж не про Даценка! Це про Додоку! Олександр Щербаков, який служив у тому ж полку що й Даценко, написав книгу "Небо і земля Ивана Даценка». Книга художня і там автор теж допустив деякі художні домисли...Наприклад, «домислив» те, як Даценко потрапив до Америки (звісно ж, через Європу). І це нормально, якщо такі домисли йдуть у руслі певної логіки. А в даному випадку жодної логіки немає. По-перше, досить сумнівно, щоб доля весь час зводила Івана з таким землячком. А, по-друге, шлях до Америки з перельотом через Аляску «по-дев’ятаєвськи» та ще й на «Сесні-704» -- це вже занадто… У схожій ситуації , до речі, свого часу побував і ще один наш уславлений ас – Іван Ілліч Бабак, якого теж збили приблизно у той же час і він теж «числився» як такий, що «не повернувся з бойового завдання». І теж проходив «фільтрацію»... До речі, з фільму так і не зрозуміло, як Дадика- Даценко потрапив у радянський табір. Його хватають німці, а потім він раптом уже «чужий серед своїх». Ну, певне ж, для початку треба було втекти з німецького полону, або дочекатися «визволення»… Ще раз повторюся: історія, показана авторами фільму, не має жодного стосунку ні до реального, ні до навіть легендарного Даценка.
  • До речі, був такий льотчик Яків Антонов -- теж Герой Радянського Союзу. Він теж потрапив у полон до німців і в німецьких газетах навіть появилося фото, де німецькі пілоти обступили радянського льотчика з перебинтованою головою, на грудях у якого Зірка Героя... Це й був Антонов. Ось що вдалося про це знайти: Долгое время счеталось, что майор Я. И. Антонов погиб в том бою. Однако это было не так. В 1982 году в США вышла большая книга "Red Phoenix" - "Красный феникс", смысл её в том, как наши ВВС, которые были разгромлены немцами в 1941 - 1942 годах, затем возродились и придавили фашистов. Автор: Вон Хардести собрал много редчайших фотографий и в Германии, и у нас. В 1987 году Хардести приехал в СССР, он решил выпустить второе издание с предисловиями немецкого и советского лётчиков. С нашей стороны выбрал бывшего заместителя Главкома ВВС, Героя Советского Союза, генерал - полковника авиации Василия Решетникова, человека, можно сказать, легендарного: когда немцы стояли ещё недалеко от Москвы, он уже бомбил Берлин, трижды жизнь висела на волоске, он спасался на парашюте из горящего самолёта. Хардести подарил книгу Решетникову. Тот и увидел в ней снимок, который его ошеломил: советский белобрысый лётчик с заплатами на лбу, две майорские шпалы, видны на груди и "Золотая Звезда" Героя, и орден Ленина, и Красного Знамени, то есть стоит при всех регалиях пленный среди немцев. Наш лётчик несколько удручён, немцы заинтересованно слушают его. Этим лётчиком был... Яков Антонов. Встреча Хардести с Решетниковым состоялась в 1987 году в Доме литераторов. Подошёл незнакомец и предложил: надо бы сообщить матери в Новгородскую область, что сын жив. Но Решетников обрезал его: - Вы что ! Там у него на родине памятник ему стоит, мемориальная доска, погибший Герой. И вдруг - в плену, в окружении немцев. Ничего себе радость для матери. Сколько лет прошло, всё равно погиб. Подальша доля Якова Антонова досі невідома...Отже, для режисерів і тут може знайтися робота. Такого можна нагородити!...
  • Іллєнківський фільм "Фучжоу", який теж, до речі, презентували свого часу у Полтаві я попри усі зусилля так і не змогла додивитися до кінця... Тому й тут, побачивши у кадрі ряднинку з написом "Фучжоу", аж здригнулася: НЕВЖЕ?...
  • ЦІкава історія
  • Це я про Антонова
  • Віталію Скобельський! Зрозуміло, що ви не людина мистецтва. Тому і закриті межею правдивою дійсності. Одне б вам знати, що є правда мистецтва, а є правда життя. І вона не завжди співпадає. Ви так ревниво намагаєтесь показати недоліки фільму, що це стає ну зовсім "безцеремонно". Іллєнко створив фільм про героя, українського героя. І не личить нам "великим коментаторам на сайті" паплюжити створений режисером образ.
    • Підтримую Вашу думку! Особливо з приводу правди життя і правди мистецтва. Хто до мистецтва причетний той розуміє це.
    • Як же я можу не бути причетним до мистецтва, коли я сам автор кількох книг і сценаріїв???
    • Створений на екрані образ передусім паплюжить самого Даценка, якщо герой не може відрізнити полковника від підполковника і "лампічить" літака в Америці із запчастин ...Київського мотоциклетного заводу! Я думаю сам Даценко упав би зо сміху від таких режисерських "знахідок". А тим паче уже згадуваний мною політ на "Сесні-704"!... Ця модель, до речі, з"явилася щонайменше років через двадцять після того, як Додока викрадає її у якогось дивного колчаківця...
  • Да, ребята, Скобель разложил вас как детей малых...
  • А если допустить, что Даценко все-таки погиб? Да, нам хочется верить в легенду, ну, а если... Что тогда думает сейчас о нас ЕГО душа? Нет, я скорее поддержу позицию Скобельского: если Вы уж так вольно интерпритируете судьбу Героя, то лучше тогда абстрагируйтесь от него вообще! А так пиарятся на Даценко, а если их критикуют, так они сразу же прикрываются "художественным произведением". Подумайте о Боге!
  • Ребята !! Фильм прекрасный !! Попробуйте сделать хоть что-то... , а потом критикуйте. Что вы, полковник ко всему придираетесь !! Не будьте рельсой !! Это художественный фильм !! Да. Иногда знания мешают.
    • Да, но зачем же они тогда прикрываются Даценком?
  • А мені навпаки - дуже сподобався епізод з лелеками! Думаю, що автори фільму не мали на увазі, що лелеки селились поряд з вибухами.Йде війна, але і життя продовжується, і закони природи працюють. Не треба все сприймати так буквально.
  • Гарний фільм! Всім раджу сходити.
  • Щодо Якова Антонова. Антонова німці птримали на аеродромі, дозволяючи ходити, де захоче. Він скористався цим і втік. Потім на Кубані Антонов знов потрапив у полон Наприкінці 1942 р. його доставили до Маріупольського концтабору в селищі колони "Б", звідки його витягли підпільники під керівництвом Бориса Гнилицького і відправили до Єйська. У травні 1943 р. в центрі Маріуполя німці з пошаною похоронили льотчика, Героя Радянського Союзу (знайшов кількох свідків похорону), скоріше за все це був Антонов. Зараз вирішується питання про ексгумацію могили, можливо там є відповідь. Щодо фільму. Дивно журналісту Скобельському пояснювати, що таке художній твір (фільм ним також є). Може треба відійти від радянських шаблонів сприйняття? Бо починаючи від "Молодої гвардії" Фадєєва на цьому стільки дров наломали.
    • Ви вважаєте, що у художньому фільмі підполковника можна називати полковником???????????????????? І літати на літаках, які на той час навіть не випускалися? Мені здається, що це непрофесіоналізм, яких дехто намагається прикрити "художністю". Я вже писав: ви "приберіть" з титрів, з реклами будь-які згадки по Івана Даценка, а тоді вже вигадуйте що хочте...
      • Да, уберите в титров Даценка и выдумывайте потом что хотите! Здесь кто-то писал, что настоящий Даценко в гробу бы перевернулся, увидев этот бред!
  • Подивіться ще раз на "пердюсера" і вам усе стане ясно...
  • Коли малим ховав матір - не плакав, бо не розумів і не вірив у те, що бачу. А тут сижу в залі, тримаю за руку дівчину і... щиро плачу, сміюся, люблю, ненавиджу, захоплююся, переживаю, співаю - бо розумію все і вірю в те, що бачу. Фабула, музика, розмови, вся гра просто шедевральні. Титри йдуть, майже весь зал вийшов, а ми з дівчиною сидимо, Мистецтвом надихаємося і дотепер)) Сидів і чомусь згадував, як підполковник НКВС В.Путін президентом ставав, радів за перший у цьому столітті справжній і майже геніальний український фільм, знятий та зрозумілий на стількох мовах за 16 копійок смішного бюджету, і як історик, що служив у авіації, відверто переживав за неукраїнську кінокритику - вони теж люди, гвинта чи ланжерона українського кінолітака на підйомі навіть з розумним обличчем краще не торкатися, безпечніше у футбол буде на мінному полі гратися. До речі, фільм "Соняшники" з Софі Лорен, де є сцени, зняті італійцями в Чернечому Ярі, півстоліття тому теж були відкриттям...
  • Івановичу, так італійці з Італії приїздили знімати у Чернечому Яру, а "Тойщопройшовкрізьвогонь" знімали під Києвом... До Чернечого Яру навіть не доїхали!
Текст Вашої думки: