Міст через Удай побудований силами селян ще у довоєнні часи. Тоді жителі Каплинець (Пирятинський р-н) волами возили землю та деревину для побудови мосту, власними руками зводили його. Але прийшла війна, міст розбомбили...

А без цієї споруди жителям села ніяк - тому знову, вже після війни, його відбудовували. Возили через міст хліб на елеватор, різні вантажі, селяни самі ходили в місто. Та вічного немає нічого... Віджив свій вік і цей міст, згнили палі й рухнув він у воду. Залишилися каплинцівчани немов без рук, автобуси ж або погано ходять.

Місцеві жителі кажуть, що зверталися до голови сільради, але у відповідь почули: «Він не стоїть на балансі».

Тоді взявся за справу односелець Віктор Губар. Сам скоби гнув, за свої гроші цвяхи купував, зібрав небайдужих людей. Хто з сокирою, хто з болгаркою, хто з конем - почали мудрувати. Не залишилися байдужими й інші жителі села: пішла по хатах сельчан збирати гроші Антоніна Дементій, давали люди хто скільки міг. Михайло Мельниченко дав деревини, а керівник ВАТ «Каплинцівське» Ігор Криворот дозволив розпиляти її на пилорамі. Підвозили будматеріали та укладали їх Іван Пороло, Петро Капштик, Віктор Сенчило, Віктор Литвиненко, Денис Чумак.

З самої зими до кінця травня ходили чоловіки після основної роботи працювати на міст. А коли вдома побільшало роботи - городи, косовиця, - їм на зміну стали діти: семикласники Ігор Губар та Станіслав Бусло і дев'ятикласники В'ячеслав Грицай та Олексій Кебукевич, які й закінчили ремонт мосту.

Тепер усі жителі Каплинець можуть користуватися відремонтованим мостом.