Цьогорічна вартість путівки до «Супутника» чи «Зоряного» становить 1 тис. 920 грн. «Як дорого!» – скаржаться батьки юних кременчужан. «Як дешево і неприбутково!» – в один голос відповідають директори та чиновники.

І справді, дорого. Для порівняння: вартість путівки до табору «Горизонт», що в с. Запсілля (комунального табору, який підпорядковується Комсомольському міськвиконкому), становить 1 тис. 512 грн. Путівка до «Супутника», але полтавського (того, що в с. Михайлівна на березі Ворскли) трішки дорожче - 1 тис. 551 грн. 27 коп. Різниця в десятки гривень - цілком реальна, але коли мова йде про сотні, а у випадку з кременчуцькими цінами майже про чотири сотні (1 тис 920 і 1 тис. 550 грн.), стає цікаво.

«У нас усе на найвищому рівні!»

Стверджує директор дитячого оздоровчого табору «Супутник», що в с. Дмитрівка.

- Ми не можемо експериментувати з ціною, вона така, яка має бути, - говорить директор закладу Геннадій Панов. - Якість нашого харчування та обслуговування, тарифи на комунальні послуги не дозволяють зробити вартість путівки нижчою. Ми не можемо тримати одного вихователя замість двох, чи брати дівчат із педучилища. Окрім того, на території табору 6 вигрібних ям, які в жодному разі не можна занедбати. Тож з нинішніми цінами ми абсолютно нічого не заробляємо і менше вже нікуди.
Із тим, що у таборі все на високому рівні, ніхто не сперечається. Отже, якщо в полтавських комунальних таборах ціни нижчі, тоді й умови в них гірші, і годують не дуже. Не важко перевірити.

Годують 6 разів на день

Путівка до комунального табору «Олімпійські надії», який підпорядковується Полтавському міськвиконкому, коштує 1 тис. 551,27 грн. Табір створений спеціально для обдарованих дітей-спортсменів (а спортсмени їдять більше, зважте!).

- Жодного разу від початку сезону бухгалтер не фіксувала збитків у роботі закладу, - розповідає директор табору Наталя Скорик. - Згідно з нашим кошторисом, на харчування щодня витрачаємо 40 грн., 30 грн., як відомо, компенсує соцстрах, а 10 грн. - це батьківська доплата. Цих грошей вистачає абсолютно на все: соки, фрукти, м'ясо (як у натуральному вигляді, так і в складі страв), риба, свіже молоко. 6-разове харчування у нас через день, в інші дні - 5-разове. Раціон чудово збалансований. Могли б спробувати годувати дітей так щодня, однак за нинішньої ситуації з цінами (щодня змінюються) боїмося, що «не вліземо» в бюджет.

Табір займає 3 гектари землі, має один житловий і один адміністративний корпус. За словами директора, вони витрачають на комунальні послуги дещо менше грошей, ніж ті табори, які мають по кілька корпусів. Великі заклади потребують також більшу кількість обслуговуючого персоналу - прибиральників, сантехніків. Представники останньої професії в таборі «Олімпійські надії» стаціонарно не працюють. А ось щодо педагогічного колективу, то про «дівчат із педучилища» не може бути й мови.

- Практично всі працівники мають вищу педагогічну освіту, - продовжує Наталя Степанівна. - Є кілька студентів з Полтавського та Харківського педагогічних університетів, але всі вони мають солідний досвід роботи вожатими в таборах, ми знаємо їх не перший рік. Взагалі увесь персонал обираємо на конкурсній основі, вистачає і вихователів, і вожатих, хоча заробітна плата - мінімальна - 888 грн.

Арифметика проста. Виходить, що полтавським таборам, щоб покрити витрати на заробітні плати та комунальні послуги, потрібно вдвічі менше грошей?

Цей матеріал розміщений в рамках партнерської угоди з газетою "Програма плюс". Розповсюдження цієї інформації без письмової згоди редакції газети ЗАБОРОНЕНО.